Сміттєвий ураган:

Остання стаття, присвячена проблемі роздільного збирання сміття, передбачувано не залишила аудиторію байдужою; тож сьогоднішні «Хроніки» складаються з відгуків на попередню замітку.

Першим озвався постійний читач «Дня» Сергій Глущенко: «У нашому дворі також такі «роздільні» контейнери стоять. І так само під вікнами повно сміття — викидають, зовсім не сортуючи і де ближче... А сортує сміття знаєте хто? Бомжі! Нещодавно спостерігаю таку «картинку з натури»: доволі охайна людина дістає поліетиленовий пакет із бака, обережно відбирає що треба, а решту (пластик) також обережно кладе до іншого бака, призначеного саме для цього. То що ж, виходить — БОМЖІ СВІДОМІШІ ЗА НАШИХ КУЛЬТУРНИХ (НІБИТО) ГРОМАДЯН???»

Знайома з інтернет-«Живого Журналу» з псевдо rian-ma описує західний досвід: «Я жила у Нью-Йорку, і там теж була така ситуація — роздільна упаковка та роздільні баки. Крім цього, сміття можна було кидати лише до сміттєпроводів за місцем проживання — на вулиці своє особисте домашнє сміття кидати не можна. Перший раз, коли викинула сміття до сміттєпроводу в одному пакеті, за кілька днів отримала квитанцію про штраф 25 дол. із фотографією мого пакету. Після цього я почала хитрувати й викидати сміття до баків далі від будинку. Кілька місяців потому отримала лист із квитанцією на 100 дол. і попередженням: наступного разу справу буде передано до суду. Я здалася і швидко звикла підкорятися правилам. Те саме зробили зі мною, коли їздила непристебнута в машині: кілька разів штраф на 100 дол., відбирання прав — і потім сідаєш у машину і пристібаєшся вже автоматично». Висновок, щоправда, несподіваний: «Лише масові розстріли врятують країну» — навряд чи американці навели лад таким чином.

Marco_Polo_SF також наполягає на ефективності каральних заходів: «Пам’ятаю, в Сингапурі за плювок на тротуар — штраф близько 300 доларів, те саме, якщо вийти з громадського туалету, не помивши рук. Думаю, там ніхто не плює, і руки миють усі».

Оvercover_ill налаштований оптимістичніше: «У Запоріжжі «клітки» для пластикових пляшок наповнюються добірними пластиковими пляшками з величезним ентузіазмом».

Kyanka пояснює, що не так, на прикладі свого двору: «Десь із півроку тому різні баки поставили: «для пластика і паперу» та «харчових відходів». На самих баках і дверях під’їздів розвісили інструкції. Люди справно кидали пластик окремо, недоїдки окремо. Баки для недоїдків заповнилися за добу. А в баці «для пластика», замкненому на навісний замок, забилися щілини, через які треба було пхати пластикові пляшки. Навколо баків виросла купка акуратненьких мішечків із «неохопленого» сміття. На третій день до купи почали додаватися мішечки з традиційним кухонним сміттям, бо воно вже нікуди не лізло. Вночі дворові цуцики радісно порозтягували мотлох по двору. Ще через добу сміття вивезли.

Звалище навколо напівпорожнього замкненого бака протрималося кілька місяців, зрештою хтось підпалив «пластиковий» бак, дужки, на яких тримався замок, розплавилися, і люди почали користуватися всіма баками, по можливості дотримуючись «спеціалізації». Звалище трохи розгреблося, хоча вивозять сміття все одно рідко. Але найсмішніше, що весь час сміття з усіх трьох баків висипалося в той самий сміттєвоз без жодних там спеціалізацій».

Luckywalrus розповідає до болю схожу історію: на Куренівці десять років тому встановили баки зі спеціальними кришками, мешканцям роздали докладні інструкції та пакети різного кольору під різні види сміття. «Експеримент захлинувся. З одного боку, народ усе одно сміття змішував ще вдома. А з іншого — всі три види контейнерів завантажували в одну й ту ж машину. Можливо, зараз «піде»?..»

На жаль, як нагадує Богдан Образ із сайту «sumno.com»: «У Європі сміттєпереробні заводи давно вже стали нормою. А київська влада хизується, що вони будують... сміттєспалювальний завод».

Це лише частина відгуків. Підсумок простий: країна різними мовами (коментарі приходили і російською, і українською), з різними переконаннями готова жити охайно і по-європейськи впорядковано. Не готові до цього лише ті, кого країна обирає, кому вона платить зарплату зі своїх податків.

Але і це, сподіваюся, можна виправити.