СНД: вільна торгівля як індикатор життєздатності
Перспективи СНД в останні кілька років виглядали надзвичайно туманно. Особливо після утворення Євроазіатського економічного співтовариства, яке нібито мало показати, хто дійсно хоче справжньої поглибленої інтеграції, а хто — ні. В цьому контексті Президент Леонід Кучма нещодавно висловився щороку додає нові позиції до списку винятків з українсько- російського договору про вільну торгівлю, і нові ставки тарифів та зборів — і в результаті торговельний режим між Росією та балтійськими країнами, які до СНД не входять, стає ліберальнішим, ніж між Росією та її стратегічним партнером, членом СНД, Україною. На думку близьких до дипломатії експертів, ситуація виглядає так, що сьогодні Україна, беручи участь у Співдружності, безкоштовно обслуговує російські інтереси. Навіть з урахуванням того, що Україна домоглася розгляду на мінському самміті питання про закриття Чорнобильської АЕС. Та й за деякою інформацією, деякі з президентів до Мінська не приїдуть. Що теж симптоматично. так: «коли всередині СНД створюється стільки союзів, що чорт ногу зломить... то які можуть бути перспективи?»
Міністра закордонних справ Анатолія Зленка запитували, який може бути смисл від перебування України в СНД, якщо так і не вдасться зрушити вільну торгівлю з мертвої точки. Він відповів, що про те ж саме його питав і норвезький міністр Торнбйорн Ягланд. Отже, питання цілком актуальне. Бо дійсно, залишається незрозумілим, які саме інтереси України сьогодні обслуговує аморфна Співдружність, яка вже фактично розпалася на кілька ще не до кінця оформлених груп.
Деякі документи, які мали б допомогти запровадити зону вільної торгівлі в СНД, планується підписати в Мінську — і це після більш як річного обговорення. Схоже, що остаточне юридичне оформлення цієї зони потребуватиме чималого часу. Великих витрат нервів вимагатиме хоча б приблизна імплементація документів, які сьогодні не тільки не підписані, але й навіть не розроблені. Росія так і не ратифікувала досі базову угоду про вільну торгівлю в СНД — і це теж викликає певні питання. Особливий скепсис стосовно вільної торгівлі з’являється при усвідомленні, що Москва
