Спадкоємець Великих
Уперше за чотириста років греко-католики ввели на престол нового главу в КиєвіУ неділю у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбулася інтронізація нового глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука). Подія — історична: вперше за чотириста років греко-католики вводили на престол нового предстоятеля у Києві! Нагадаємо, у ХVII сторіччі Катерина ІІ насильницьки вигнала католиків східного обряду на терени Західної України, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії. Там і було відновлено Галицьку (греко-католицьку) митрополію. І тільки 2005 року осідок глави УГКЦ знову перенесено до столиці.
Новообраний Блаженніший Святослав (Шевчук) — спадкоємець Великих — Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Мирослава Івана Любачівського і Любомира Гузара. 1970 року народження. Навчався у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у Буенос-Айресі (Аргентина) та Львівській духовній семінарії. У Папському університеті св. Томи Аквінського у Римі (Італія) захистив докторат із морального богослов’я. Був віце-деканом богословського факультету Українського католицького університету, ректором Львівської духовної семінарії та особистим секретарем свого попередника. Досі служив Апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі. Знає десять мов, хоча просить зазначати, що шість, якими володіє вільно. У церковних колах відомий як інтелектуал. А ще — як оптиміст. (Між іншим, зокрема на цю рису Войтили вказували, коли обирали його Папою. Принаймні, так передано у відомому фільмі «Кароль»). Про нього кажуть, що є людиною молитви. «У семінарії молитви вистачає: вранці, щоразу до і після їди, ввечері. Зрештою, лекції починаються і закінчуються нею, — згадує колись колега по Львівській семінарії, а нині його прес-секретар отець Ігор Яців. — Та він додатково знаходив час, щоб залишитися сам-на-сам із Богом». Підтвердженням цього служать спогади самого Блаженнішого Святослава: «Перед тим, як їхав до Південної Америки, Мечислав Мокрицький, митрополит Львівський для вірних латинського обряду, подарував мені особисту вервицю (чотки) Папи Івана Павла ІІ. З нею я об’їздив ліси Аргентини і Бразилії, пустелі Патагонії і Анди».