Спільнота відповідального вибору

Учора в Києві завершив свою роботу установчий форум Спільноти демократичного вибору. Нагадаємо, що ініціатива її створення була оголошена президентами України та Грузії під час зустрічі в Боржомі в серпні цього року. Для участі у конференції високого рівня до Києва прибули президенти Литви, Латвії, Естонії, Молдови, Грузії, Словенії, Македонії та Румунії, загалом представники 23-х держав Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, США, ООН, ЄС, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи та деяких інших міжнародних організацій. Зустрічі розпочалися в четвер із суспільного форуму (паралельно з самiтом «Україна — ЄС»). Виступаючи учора на завершальному засіданні, Президент України Віктор Ющенко сказав, що ініціатива Спільноти демократичного вибору сприятиме «розвитку кожної нації, зближенню західної та східної частин європейського континенту в політичному, економічному вимірі та вимірі безпеки». Запорукою цього, на думку Президента, має стати досягнення стабільності, зокрема, врегулювання «заморожених» конфліктів, а також «створення передумов для розкриття значного економічного потенціалу регіону». «Наша ініціатива не спрямована проти третіх країн, — наголосив Віктор Ющенко. — Натомість Спільнота видається мені відвертим діалогом між друзями, прихильниками демократії та верховенства права». (Президент Румунії Траян Басеску нагадав присутнім, що єдина держава, яка має вихід і до Балтійського, і до Чорного, і до Каспійського морів — це Російська Федерація.)

В ухваленій учора Декларації учасники форуму визнали, що держави Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону «перебувають на різних етапах демократичного розвитку». Декларація оголошує про наміри, зокрема, «допомагати у налагодженні тісніших зв’язків між своїми урядами та суспільствами у різних сферах». «Співпрацювати з інституціями та міжнародними організаціями, громадянським суспільством та урядами у координації підтримки новим та демократичним суспільствам, що виникають... Надавати підтримку подальшому економічному та соціальному розвитку, включно з викоріненням бідності як головного фактора, що перешкоджає розвитку та захисту демократичного процесу... Показати приклад поваги до демократії та прав людини у своїх країнах i закликати політичних лідерів тих країн, які перебувають на шляху до демократії, заохочувати толерантність та взаєморозуміння, а також сприяти повазі до плюралізму, протидіяти етнічній та релігійній ненависті, насиллю, сепаратизму та іншим формам екстремізму, надавати підтримку розвиткові громадянського суспільства, неурядовим організаціям та незалежним ЗМІ».

Спільнота демократичного вибору збирається стати регіональною ланкою Спільноти демократій. Це — коаліція держав, створена п’ять рокiв тому для поширення демократичних принципів та консолідації демократичних інституцій у світі.

Сьогодні існують різні погляди на те, якого інституційного оформлення має набути Спільнота демократичного вибору та якими мають бути її практичні завдання. На думку президента Литви Валдаса Адамкуса (він одним із перших підтримав ініціативу Саакашвілі та Ющенка), країнам-учасницям форуму варто на державному рівні подбати про розвиток регіональної економічної діяльності, знищення бюрократичних перепон та розвиток інфраструктури. «Я переконаний, що нові члени Європейського Союзу стануть активними учасниками Спільноти демократичного вибору»,— заявив президент Литви.

За його словами, тільки спільними зусиллями «молодих, але вже досить досвідчених демократичних країн» можна переконати Європу в необхідності подальшої взаємодії та інтеграції. «Це тільки питання часу, коли сусіди ЄС стануть його повноправними членами», — сказав Валдас Адамкус.

Найрадикальніші пропозиції висловив президент Молдови Володимир Воронін. «Рух до європейських стандартів демократії та соціального розвитку може бути особливо активним, якщо ми об’єднаємо наші зусилля, досягнемо концентрації інтелектуальних та матеріальних ресурсів, — сказав він. — Настав час сповна використати потенціал наших історичних дружніх відносин, на основі європейських цінностей побудувати інтеграцію більш високого типу. Ми повинні створити свою парламентську асамблею, об’єднати ринки і монетарні ресурси. Це буде певна практична адаптація наших країн перед можливим вступом в ЄС, і зможе стати достойним варіантом розвитку, якщо вступ до ЄС для деяких країн буде відкладено на більш довгу перспективу».

Обмін ідеями стосовно демократичних трансформацій буде продовжено наступного року, зокрема під час весняного Чорноморського форуму для діалогу та партнерства в Бухаресті, на саміті Балто-Чорноморського регіону, який відбудеться у Вільнюсі в травні, та на форумі у Тбілісі восени. Президент Румунії Траян Басеску наголосив на тому, що Чорноморський форум «не ставить перед собою завдання змагатися з іншими ініціативами». Водночас очевидно, що Україні потрібно докласти особливих зусиль, щоб її діяльність гідно відповідала політиці потужних партнерів по Спільноті демократичного вибору, які так само прагнуть бути регіональними лідерами. Байдуже, йдеться про конкуренцію чи про співпрацю з ними.