Спіритичне вар’єте для «Виконавця»

Церемонія нагородження лауреатів почалася гучною музикою iз заставок кінокомпанії «XX Century Fox» в одному з найстаріших київських казино «Спліт». Ведучими містично-симетричного вечора — 20.02.2002 — були близнюки Капранови на пару з «безголовою» метафізичною істотою на ймення Марк Проклятий. Перші спроби спіритичного сеансу «викликання духу української популярної літератури» були трохи невдалими — спочатку вискочив гібрид Т. Шевченка з І. Франком, потім краля у вишиванці, що закінчила свій танець стриптизом топ- лес. Згодом за викликання духу взялися фахівці: взявшись за руки, журі прикликало… кролика, напівоголених німф та шiстьох чортів. «Дух» явно не поспішав допомагати матеріальному світові визначити переможця конкурсу. Нарешті, почали вшановувати лауреатів, присвятивши кожному творові-учаснику невеличку тематичну сценку. Сентиментальний псевдоісторичний роман «Адель» — три пари танцюристів під «класику» у середньовічних придворних костюмах; вітав авторку В. Шкляр. Психологічний детектив «Татова доня» вітали переконливого вигляду чолов’яга з чотириметровим удавом — з останнім тендітній авторці довелося перебувати якийсь час віч-на-віч; озвучив тему С. Набока. Авторові бойовиків Л. Кононовичу, що єдиний був представлений двома книжками, довелося стріляти з майже справжньої «базуки»; К. Родик назвав його серіального героя Оскара «сучасним козаком-характерником». Фаховий фізик Т. Парнюк отримала свого «бабайчика» заочно, бо на момент вручення «піднімала з колін німецьку фізику» у Карлсруе. Симпатик ЗМІ «Сучі діти» було проілюстровано абсолютно невинною — на відміну від твору — цирковою сценкою за участю розумненького пса-«математика». Насамкінець гострий сюжет «Виконавця» втілився у кидання не менш гострих ножів довкола контурів тіла виконавиці номеру, а потім і… самого автора. Вітав володаря великого «бабая» Павло Загребельний.

P.S. Більш докладний матеріал про результати другого «Бабая» читайте в одному з наступних номерiв «Дня».