США допомагають Євросоюзові в боротьбі з білоруською владою

«Таку поведінку ми терпіти не можемо», — прокоментував Рубін причини рішення Вашингтона у відповідь на виселення західних послів із резиденцій у Дроздах під Мінськом. «Це — шантаж і тиск, — негайно відповів Лукашенко, — Білорусь не боїться міжнародної ізоляції». Але він пообіцяв, що не вдасться до жодних санкцій проти країн ЄС та США: «Ми не будемо відповідати дикими засобами на дикі засоби. Ми — цивілізованіший народ».

За словами міністра закордонних справ Білорусі Івана Антоновича, технічна проблема оренди посольських резиденцій перетворилася для Білорусі на питання її суверенітету та права розпоряджатися своїм майном на своїй землі.

З білоруським керівництвом можна погодитися — йдеться справді про досить жорсткий тиск на Мінськ із боку ЄС та США, які вимагають від білоруської влади поваги до Віденської конвенції про статус дипломата. Білорусь фактично опинилася в міжнародній блокаді — при тому, що її сусідка Польща, як і Україна, як і Литва, постійно наголошує на необхідності уникнути міжнародної ізоляції Білорусі. Мабуть, показово, що Польща не відкликала свого посла для консультацій. Україна взагалі уникла безпосередньої участі в скандалі, бо її посол переїхав із Дроздів за кілька днів перед ультиматумом Мінська.

Особливо болісно в Мінську сприйняли повідомлення низки польських газет про можливе сприяння Варшави відкриттю на території Польщі радіостанції «Вільна Білорусь», яка начебто буде фінансуватися з коштів, виділених ЄС та США. Це, за словами міністра Антоновича, є не що інше, як спроба інформаційно-політичного тиску на республіку. Чимось це нагадує як зміст мовлення «Свободи» чи «Німецької хвилі» в давні радянські часи, так і боротьбу Москви з ними. Але ж і Білорусь нині більше нагадує Білоруську РСР, ніж суверенну демократичну державу.

Можливо, готовність Заходу піти на певне загострення відносин із Мінськом диктується, серед іншого, й тим, що за рік у республіці мають відбутися президентські вибори — а перемога Лукашенка навряд чи бажана для країн Євросоюзу та США. Мінськ, навпаки, заявляє, що до справжнього загострення відносини доводити не хоче — проте досі ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні спроби Лукашенка якось залагодити ситуацію, зокрема, гарантування західним дипломатам умов кращих, ніж у білоруських на Заході, не сприймалися як серйозні.

Перший секретар посольства Білорусі в Україні Анатолій КОНЬКОВ, коментуючи останні події навколо його країни, заявив кореспонденту «Дня», що Білорусі дуже б не хотілося загострювати ситуацію і вона завжди відкрита до діалогу. За його словами, зараз можна спостерігати реальну спробу ізолювати Білорусь, а складання Євросоюзом та США списку небажаних до в’їзду осіб з числа керівництва республіки — явище взагалі вкрай ненормальне. Тим більше, що серед міністрів, які стали персонами нон грата, є й такі, що займаються, приміром, питаннями стандартизації тощо. А щодо можливого відкриття радіо «Вільна Білорусь», то либонь законодавство країн ЄС та США дозволяє його фінансувати.

Білоруський дипломат побажав медіям частіше вислуховувати й іншу сторону та уникати висвітлення Білорусі як диктаторської країни.

На прохання кор. «Дня» В’ячеслава ЯКУБЕНКА ситуацію прокоментував голова сесії Генеральної Асамблеї ООН Геннадій Удовенко:

— Ситуація складна. Приміщення для посольств надані на території державних дач. Тож певна незручність існує. Не можна отак примусово виселити працівників посольств, існує якась альтернатива.

Така ж ситуація можлива в Києві. Коли Україна стала незалежною державою, ми роздавали будинки посольств направо і наліво. Уже потім схаменулися — утворили міжвідомчу комісію, яка розглядає всі питання, пов’язані з розміщенням дипломатичних місій. І керівництво Білорусі могло піти цивілізованішим шляхом — діяти відповідно до Віденської конвенції.

— Наскільки адекватним є включення Лукашенка до списку осіб, візит яких небажаний для країн Заходу?

— Це право кожної країни. Я, як голова Генасамблеї ООН, повинен бути обережним у коментарях.

— Багато керівників країн входять до цього переліку?

— Наприклад, Каддафі, Хуссейн. Кожна країна сама визначає персон nongrata.

— Хіба Лукашенка можна ставити поруч із такими діячами?

— Думаю, не можна. Не слід ізолювати Білорусь. І не можна ізолювати білоруського президента, бо це глава держави. Білорусь — важливий чинник європейської системи безпеки. Ізоляція Лукашенка нічого не дасть. Треба впливати на нього, щоб він, нарешті, дотримувався європейських стандартів.

— Як Україна має поводитися з Білоруссю?

— Україна визначила свою позицію. Це наш сусід, маємо з нею $1,7 млрд. товарообігу. І ми будемо розвивати всебічні стосунки. Аби тільки вони з Росією не втягували нас у різні союзи.