Створення законів вимагає розумної тиші

Після того, як кандидати від НДП Іван Плющ, Володимир Семиноженко, Ігор Насалик, «зелений» Олександр Рябченко, соціаліст Валентин Зубов зняли свої кандидатури, претендентів залишилося двоє — Олександр Мороз і «громадівець» Олександр Пухкало.
 
До цієї миті вже було ясно, що чотири фракції — НДП, Рух, СДПУ(о) та Партія зелених продовжать обрану тактику неучасті в голосуванні. Відступ від пакетного принципу і розблокування виборів спікера, які мали місце в четвертому турі, були пов’язані з надією, очевидно, на обрання Леоніда Кравчука. Це мало сенс, як чергова демонстрація: очевидної переваги у жодної зі сторін немає.

Рішення про нову блокаду давалося четвірці, судячи з усього, непросто. Проте про це говорити правомірніше її членам. Артур Білоус, член фракції НДП, спробував пояснити кор. «Дня» позицію як політолог, підкресливши, що, як член партії, він виконуватиме партійну дисципліну: «Адміністрація Президента виходить з украй помилкової парадигми, а саме: посада спікера є ключовою в боротьбі за президентське крісло. А це — не очевидна річ. Проблема ж Мороза, насправді, в тому, що він використовуватиме цю трибуну як пропагандистську і страждатиме законотворчий процес. І сьогодні блокування може мати сенс тільки в одному випадкові: якщо потім ми вийдемо на пакет, нехай — неформальний. Або на лівого спікера, але не Мороза і не Симоненка. Але якщо спікер буде з правих або центру — це означатиме, що вони беруть на себе всю повноту відповідальності за владу, за виведення України з соціально-економічної кризи, причому відчутної для більшості населення. І завдяки цьому кандидат у президенти від правоцентристів може перемогти на виборах. Але проблематичність цього очевидна. А громовідводу в особі лівого спікера не буде. Таким чином, стратегічний програш від сьогоднішньої тактики виявиться в будь-якому випадкові закономірним».

Олександр Рябченко, фракція Партії зелених, вважає: «Нехай дві великі політичні партії — НДП і КПУ відповідають за те, що вони не можуть домовитися між собою. А у війні, що триває, спікера не обирають — якщо це станеться, війна в парламенті триватиме чотири роки».

Тим часом став відомий зразковий проект пакету: Плющ (НДП), Симоненко (КПУ), Костенко (Рух). Щоправда, Леонід Кравчук досить різко пояснив кор. «Дня», що «це домовленість НДП і Руху, а СДПУ(о) і «зелені» про це не домовлялися»; представники Руху, своєю чергою, також відмежувалися від такої комбінації. Олександр Ємець (НДП) пояснив, що це просто «один із можливих варіантів, але схема — центрист, комуніст і правий або знов центрист — повинна в пакеті зберегтися».

Олександр Мороз на питання кор. «Дня», чи можливий контрзахід проти блокади у вигляді зміни в регламенті норми про участь в голосуванні 2/3 для визнання виборів такими, що відбулися, відповів, що він противник таких «небажаних прецедентів». Таким чином, тупикова ситуація може мати черговий виток затяжного характеру.

До моменту голосування з’ясувалося, що ліва сторона голосувати також не дуже налаштована. То бюлетені не зовсім зразкові, то за регламентом має бути так, а не сяк...

Можливо, через «приреченість» цього туру лави лівих порідшали, переконливий результат не «світив» і тому почалася боротьба за перенесення виборів на вівторок. Правий центр, своєю чергою, зміркував, що і без блокади вибори будуть визнані такими, що не відбулися, і наполягав на негайному голосуванні. «Громадівець» Пухкало приніс себе в жертву як претендент, в останню мить знявши свою кандидатуру, в надії вплинути на зрив виборів.

Після суперечок у залі й нарад за його межами голосування було перенесене на вівторок.