Суперечка про «батьківство»
Не говоритимемо про поразку, але в перемоги, як відомо, завжди багато батьків. Український досвід господарювання це, як правило, підтверджує. Досить пригадати 2004 рік, коли опозиція жорстко вимагала від уряду направити додаткові прибутки бюджету на соціальні цілі. Ця історія майже повністю повторюється і в цьому році.
Учора, наприклад, «Дню» стало відомо, що інфляція в лютому, незважаючи на реальну загрозу тарифних «збурень», залишилася на дуже низькому рівні — 0,6%. Ми попросили прокоментувати цю новину керівника групи радників голови Нацбанку України Валерія Литвицького. Ось що він сказав «Дню»: «Уже третій місяць поспіль інфляція в Україні тримається на рівні менше 1% (за два місяці 1,1%). Такого не було ніколи в історії України. У Росії інфляція за два місяці становить 2,8%. Це означає, що в нас збереглася перевага щодо руху реального обмінного курсу, і це допоможе утримати темпи зростання експорту в січні (37%), що мають другий після 2004 року показник. Причини такої низької інфляції можна характеризувати як фундаментальні. Основна — це зростання продуктивності праці, виражене в рекордному, на історичному максимумі, русі ВВП (10,3%) і в третьому за всю історію показнику зростання промислового виробництва за січень (15,8%). Очевидно, ці тенденції мали продовження і в січні. А якщо є хороша товарна пропозиція, якщо продуктивність праці зростає в двозначному вимірюванні, то це стримує динаміку зростання цін. Один із секретів успіху також — скоординована робота Нацбанку і уряду. НБУ забезпечив так звану монетарну пропозицію, збільшивши фінансування під це високе економічне зростання. А щоб воно не викликало інфляцію, наш партнер-уряд сконцентрував значні суми на своєму казначейському рахунку (за січень-лютий гроші уряду у валюті зросли на 52%, тоді як минулого року на цей же час на 13,8%). Це означає, що уряд проводив дуже стриману фіскальну політику і не розкручував витрати, що дозволило йому два місяці поспіль забезпечувати профіцит бюджету і сприяло економічній стабільності, і водночас не стримувало економічне зростання. У зв’язку з теплою погодою були в хорошому стані також основні товарні ринки, включаючи м’ясо і нафтопродукти. Серед фундаментальних причин низької інфляції також той факт, що населення зараз більше довіряє національній валюті. Депозити фізичних осіб у банках у національній валюті виросли за два місяці на 7%, тоді як у цей час минулого року вони скоротилися на 0,2%. Відчувається також, що уряд по- справжньому «взявся» за житлово-комунальні тарифи і не допускає їхнього надмірного зростання. Я можу прогнозувати, що й надалі вони будуть знижені там, де були необґрунтовано підняті, і це дає додаткову впевненість у тому, що країна вийде на бюджетний ціновий орієнтир 7,5%».
Що тут можна сказати? Зрозуміло, що всім політичним гравцям, які свого часу так багато говорили про непрофесіоналізм уряду Януковича, тепер хочеться знайти якісь вади в його діяльності (і було б дивно, якби їх узагалі не було). Але при цьому дуже хочеться ще й долучитися до розподілу коштів, зароблених під час коаліційного правління. Антиурядову опозицію, до якої, на жаль, приєднується і Президент, звичайно, можна зрозуміти — жодні заяви так не працюють на електоральному полі, як скромний урядовий законопроект про підвищення мінімального прожиткового рівня, мінімальних зарплат і пенсій, який фактично дає об’єктивну оцінку роботі уряду. Адже жоден уряд, якщо лише він не складається з недоумкуватих, не підвищуватиме соціальні стандарти доти, доки країна на це не заробить.
Пам’ятається, нинішній Президент України Віктор Ющенко у свою бутність прем’єр-міністром на «партгоспактиві» у Харкові навіть посилався в цій справі на радянський досвід (суто випадково чиновники забули відключити трансляцію з залу). Швидше за все, Президент і сьогодні думає точно так само. Але «суперечка про батьківство», в якій, мабуть, незримо виконують соло деякі столоначальники з Секретаріату глави держави, як-то кажуть, постійно «заводить». Чи не про це свідчить і лист, в якому Президент запропонував уряду внести на розгляд у парламент узгоджений законопроект про підвищення соціальних стандартів. Президент вважає, що в державному бюджеті в повному обсязі є ресурс, необхідний для фінансування цих соціальних виплат. «Ідеться про невраховані Міністерством фінансів 1,2 млрд. грн. від податку на прибутки фізичних осіб і 3 млрд. грн. внесків до Пенсійного фонду», — інформує прес-служба глави держави. Крім того, як зазначив В. Ющенко, при підготовці закону про держбюджет-2007 «не був врахований додатковий ресурс у 10 млрд. грн., сформований за рахунок збільшення фактичних обсягів ВВП від закладеної в розрахунки суми».
Схоже, уряд, ніби школяра, без кінця повчають, нагнітають психологічний тиск і чекають, коли в нього здадуть нерви. А чи не краще просто дати йому змогу працювати. І тоді, підбиваючи підсумки, можна буде сказати: Президент проявив мудрість і забезпечив суспільству можливість оцінити дурощі уряду чи навпаки — його уміння керувати економікою.
