Свята Пасха - день Воскресіння Ісуса Христа

Пасха - велике, дуже важливе свято Християнства, зміст якого концентрує основні догмати віри. Адже цей день - то пам'ять про мученицьку смерть Сина Божого заради спасіння людей та про Його чудесне воскресіння з мертвих.

Ісуса було арештовано на Страсній неділі, після Таємної Вечері. Римський прокуратор Понтій Пілат підтвердив смертний вирок, винесений вночі Синедріоном (вищий єрусалімський суд), хоча й не знайшов ніякої провини на звинуваченому. Прямо з фортеці Понтія Пілата Ісуса повели на місце страти - на гору Голгофа в околиці Єрусаліму. ("Голгофа" значить "Череп", бо на цій горі колись було знайдено череп Адама, першої людини, першого грішника.) Як пише євангеліст св. Іоан, Ісус Христос сам ніс на Голгофу знаряддя страти - важкий дерев'яний хрест.

Момент смерті Сина Божого так описує євангеліст Матвій: "Близько дев'ятої години (по-нашому, третя година дня), Ісус скрикнув сильним голосом: "Елі, Елі, лама савах фані?" тобто, "Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти залишив Мене?" Потім віддав дух. І ось завіса у храмі роздерлася надвоє, зверху додолу. І земля затряслася, і скелі розкололись." Вночі Ісуса зняли з хреста його послідовники й негайно, згідно з іудейським звичаєм, поховали в печері, недалеко від Голгофи.

Євангеліст св. Марк розказує, що в неділю на світанку до гроба Ісуса прийшли Марія Магдалина та ще дві жінки, щоб, за звичаєм, намастити миром тіло мертвого. Вони побачили, що важкий камінь, який закривав вхід до печери, був відвалений, а тіла Ісуса в печері не було. Жінкам явився ангел, який сказав: "Не жахайтеся! Ви шукаєте розіп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскреснув."

Містичний, надприродний характер цих подій відсуває на другий план їхній історичний аспект. Між тим, протягом багатьох століть як світські, так і церковні історики намагаються з'ясувати точну хронологію земного життя Ісуса, а особливо його останніх днів. Для цього порівнюють дані, наведені в Новому Завіті, з описами римських та іудейських істориків того часу. На основі аналізів текстів Євангелій учені дійшли висновку, що суд над Сином Божим та його страта відбулися в ніч на 7 квітня 30 року, за часів імператора Тіберія. А воскресіння - в ніч на 9 квітня.

Розуміння історичності євангельських подій прийшло не відразу. Так, перші християни не мали річного циклу свят, не знали річниць. Церковний цикл був тижневим; Пасха, зокрема, святкувалася щонеділі, завжди однаково. Пізніше, в епоху Вселенських соборів почалися теологічні суперечки щодо річних дат святкування. З'явилися церковні календарі, а також Пасхалії - дати відзначення Воскресіння на кілька років наперед.

Пасха - то перше щорічне свято християнства. У першому столітті його відзначали одночасно з іудейською Пасхою, присвяченою біблійному "Виходу" народу з єгипетської неволі. (Слово "Пасха" утворене від арамейського "Pеsаh" - "Проходити повз". Ангел, який карав єгиптян, "проходив повз" домівки ізраїльтян.) 325 року було вирішено святкувати Пасху в неділю після першого весняного повного місяця. І обов'язково після іудейської Пасхи. Дата святкування Пасхи обчислюється за досить складним алгоритмом, де враховуються 6 факторів, таких, як дата весняного сонцестояння, дата "пасхального повного місяця" та ін. Колись це була дуже складна, важлива й почесна робота, якою десятиліттями займалися вчені-монахи. Сьогодні комп'ютер за кілька хвилин може розрахувати дати святкування Пасхи на тисячі років наперед і назад. Тому, що день Пасхи пов'язаний з повним місяцем, він є рухомим святом - не має фіксованої дати за сонячним календарем.

У першому тисячолітті було розроблено декілька методів обчислення дня Пасхи, результати яких різнилися між собою. Довгий час із цього приводу велися запеклі богословські дебати, які так і не визначили єдиного для всіх християн дня Пасхи. Нині Римсько-католицька і більшість Протестантських церков святкують Пасху в один день, а майже всі східні церкви, у тому числі Православні й Греко-католицька, - в інший. Розходження між ними не постійне. У певні роки Пасха може відзначатися всіма християнами одночасно, а максимальна різниця сягає 5 тижнів.

Рухомий релігійний календар, який визначає святкові дні для майже третини населення землі (християни становлять саме таку частку населення) має в сучасному світі багато незручностей. Тому на початку XX століття виникла ідея "прив'язати" день Пасхи до сонячного календаря, зробити його та інші свята нерухомими. Багато католицьких та протестантських теологів вважають також, що необхідно, зрештою, встановити єдині загальнохристиянські святкові дати. Найбільш прийнятною датою Пасхи вважається друга неділя квітня - вона відповідає історичному датуванню подій священної історії. На шляху реалізації подібних раціональних проектів стоять, однак, тисячолітні церковні традиції.

День Воскресіння церкви відзначають складною системою богослужінь, що мають радісний мажорний характер. У склад православного богослужіння входить хресний хід - нічна процесія віруючих навколо храму. То є залишки старовинного священного вертепу, який зображував безрезультатний пошук тіла померлого Ісуса. Перед виходом процесії у храмі темно, похмуро, сумно; він освітлюється лише свічками, що їх тримають у руках віруючі. Аж ось хресний хід повертається й урочисто сповіщає "Христос воскрес". Ураз спалахують усі панікадила, великі свічки, у храмі - повна ілюмінація. Наступив момент великої радості - життя попрало смерть.

Із Пасхою пов'язано багато народних звичаїв, ритуалів. Одним із символів Великодня є крашанки, які з давнини прийнято освячувати в церквах, дарувати одне одному та довго зберігати на згадку про Пасху. Коріння такого звичаю не зовсім зрозумііле. Вчені-етнологи вважають, що це залишок поганської релігії, де яйце було символом весняної плодовитості та пробудження життя. Існує також давня християнська легенда, яка розповідає, що Марія Магдалина, яка перша довідалася про Воскресіння, невдовзі відбула до Риму. Там вона бачилася з імператором Тіберієм і розповіла йому про Ісуса Христа. При цьому подарувала розбещеному імператору яйце - символ оновлення та відродження душі.