Святкування 200-річчя Одеського оперного театру переноситься
10 лютого, в день народження Одеського національного академічного театру опери та балету, в місті не пройшло жодного заходу. Виявляється, три фатальні складові — грип, негода і президентські вибори не дали підготуватися до торжества. Здивованій громадськості мимохідь, майже неофіційно, було повідомлено, що торжества з приводу святкування дня народження національного надбання переносяться на 25 квітня. Єдиною громадською акцією, що відбулася в день народження оперного, стала прес-конференція контртенора Юрія Міненка та його продюсера екс-директора театру Сергія Проскурні, який, до речі, заговорив по-російськи. Проскурня, втім, переважно й говорив. Головна тема бесіди — оперний театр, його сьогодення та майбутнє.
— Мені здається, і Юрій Міненко, і ціла низка інших талановитих оперних співаків, які живуть в Одесі, заслуговують на особливе до себе ставлення. А театр не має бути галерою у рабовласницькому суспільстві. Не можна перевертати академічний театр і храм мистецтва, цю фразу нам, як мантру, повторюють — що це храм, а ми хотіли його перетворити в нічний клуб. Але не можна перетворювати храм і в кінотеатр, в якому працює система сеансів, — вважає Сергій Проскурня. — Театру, тим більш такому, потрібний менеджер-монстр, який просто зробить із цього проект, потужніший проект!
Як стало відомо з прес-конференції, монстром Проскурня вважає себе. Зараз він судиться з Міністерством культури і туризму щодо його звільнення, яке екс-директор вважає незаконним. Анатолій Дуда, який прийшов після Проскурні, каже, що оперному потрібний не продюсер і менеджер, а меценат.
Саме тривала перепалка між Дудою і Проскурнею, що супроводжує будь-яку подію, пов'язану з оперним, зараз у фокусі уваги громадськості Одеси, а не саме мистецтво. А даремно, кажуть у театрі. Адже в найближчих його планах — грандіозна за масштабом опера «Турандот», постановка якої обійдеться в мільйон гривень.
