Сюзанн НIЄ: Для Саркозі Україна є європейською країною

Вчора новообраний президент Франції Ніколя Саркозі приступив до виконання обов'язків глави держави. Чи зможе він виконати передвиборні обіцянки і трансформувати Францію і Європейський Союз? Чи мають підстави твердження деяких оглядачів про те, що Саркозі нагадуватиме на посаді президента Джорда Буша або «залізну леді» Маргарет Тетчер? Як будуть розвиватися відносини Саркозі з німецьким канцлером Ангелою Меркель? Чи означає заява Саркозі про необхідність встановлення кордонів Євросоюзу, що Україна в майбутньому не може стати членом євроспільноти? Що означають слова Саркозі про те, що «Росія змушує його нервувати»? Про це — в ексклюзивному інтерв'ю «Дню» директора міжнародних програм Паризького інституту міжнародних і стратегічних досліджень Сюзанн Ніє, яка давно досліджує Європейський Союз, трансатлантичні відносини, країни Центральної та Східної Європи, Співдружність незалежних держав, а також балтійські країни.

— Чи зможе Ніколя Саркозі трансформувати Францію і Європейський Союз, як обіцяв під час президентських перегонів? Чи підтримає більшість французів його намір «труснути» Францію?

— У Франції слід очікувати багато сюрпризів. Зважаючи на те, що Саркозі вважали крайнє правим — фактично дуже консервативним політиком, переговори по формуванню «відкритого уряду» справді здивували багатьох оглядачів. Новий президент хоче включити до складу уряду відомих і популярних політиків лівого спрямування, як, наприклад, Кушнера і Ведріна, яким може бути запропонована посада міністра закордонних справ. Це справді буде прецедентом, оскільки переможець включає до своєї команди тих, хто програв. Цілком очевидно, його стратегія уже спрямована на парламентські вибори, які відбудуться в червні. Таким чином, Саркозі хоче уникнути ще одного «співжиття» у випадку, якщо ліві виграють вибори і сформують єдиний і сильний уряд та більшість. Але сьогодні, після поразки на президентських виборах, ліві перебувають у дуже катастрофічній ситуації. Крім цього, для них стала досить несподіваною стратегія Саркозі, а з іншого боку з'явився центристський проект Байру (нової демократичної партії).

Що стосується Європейського Союзу, то ще на перших теледебатах з Руаяль Саркозі висловився на підтримку політичного ЄС, про що він раніше ніколи не говорив. Тим часом канцлер Німеччина Ангела Меркель оголосила про появу в червні нової версії проекту конституційного договору. Таким чином, досить швидко можна очікувати прориву з цього питання.

Щодо розширення, Саркозі повністю відкидає вступ Туреччини в ЄС і не є схильним щодо подальшого розширення. Він, скоріше, віддасть перевагу економічним концентричним колам ЄС — проекту Шьобль-Ламера 90-х і менше підтримуватиме великий ЄС без великих повноважень.

— Багато оглядачів вважають Саркозі близьким до Буша і Тетчер. Дехто навіть назвав його «Тетчер в штанах». Чи бачите ви будь-яку схожість Саркозі до названих вище політиків?

— Що стосується схожості до Тетчер, то це неправильне сприйняття. Саркозі більш схильний наслідувати Буша, як це робила в 2003 році Меркель. Але США очікують на президентські вибори в 2008 році. І до того ж громадська думка у Франції не на користь надто близьких стосунків зі США. І, здається, що в цьому плані радикальні зміни малоймовірні.

— Чи означають дружні стосунки між Саркозі і Бушем, що Франція може стати близьким союзником США, яким зараз для Вашингтона є Великобританія?

— Я так не думаю. Я вважаю, що Саркозі буде підтримувати проект Меркель щодо трансатлантичного ринку, тобто економічної співпраці й у меншій мірі політичної.

— Як можуть розвиватися відносини між Саркозі і Меркель? Чи залишаться Франція і Німеччина мотором Європи якими вони були донедавна?

— Якщо запропонований Меркель новий конституційний договір запрацює, то Німеччина і Франція знову стануть мотором Європи.

— Чи означає заява Саркозі про необхідність установлення кордонів Євросоюзу, що Україна в майбутньому не може стати членом ЄС?

— Саркозі веде мову про географічні кордони. Але в далекій перспективі Україна стане членом ЄС. Але на той час Саркозі уже не буде на посаді президента. Він виступає проти вступу в Євросоюз Туреччини, а не України. Для нього Україна є європейською країною, тим часом Туреччина — ні.

— Якою у такому випадку може бути політика Франції по відношенню до України в рамках двосторонніх відносин і в рамках ЄС?

— Можна цілком упевнено говорити, що відносини з Росією матимуть вплив на відносини з Україною. Дуже важливим фактором є енергоносії. Тому будь-який уряд України повинен бути активним партнером як в енергетичних, так і в інших питаннях.

— Чи можуть означати привілейовані відносини ЄС зі своїми сусідами, про що нещодавно говорив Саркозі, можливість укладення угоди про асоціацію України з ЄС?

— Важко перемоделювати ЄС на двошвидкісну спільноту. Це ідея Саркозі, але її імплементація є дуже складною, якщо й узагалі можливою. Бо дуже багато країн (тепер членів ЄС) будуть виступати проти цього! Привілейоване партнерство буде будуватися за моделлю відносин, які ЄС має з Норвегією, Швейцарією: спільний ринок без участі в політичних структурах...

— Як ви можете розтлумачити слова Саркозі про те, що «Росія змушує його нервувати»? Чи означає це те, що Саркозі не буде слідувати політиці Ширака щодо Москви і не буде вибудовувати франко-українські відносини як підпорядковані чи залежні від франко-російських відносин?

— Я очікую, що Саркозі буде наслідувати Меркель і відмовиться від такого партнерства з Путіним, яке мали з російським президентом Шрьодер і Ширак. Фаза осі «Берлін—Париж—Москва» закінчилась. Але від політичних подій, зовнішньої політики та енергетики залежить, чи такі відносини знову можуть стати близькими. В даний момент найважливішими проблемами порядку денного є Косово, Іран і Близький Схід. Звісно, також дуже важливе значення матимуть вибори, які відбудуться наступного року в США і Росії.