Тарас КУЗЬО: «...З етичного погляду, вкрай необхідно довести до кінця «справу Гонгадзе»

Про українську політику розмірковує відомий україніст, впливовий у Вашингтоні професор Iнституту досліджень Європи, Росії та Євразії Університету ім. Джорджа Вашингтона Тарас КУЗЬО (www.ostro.org). (Публiкується з деякими скороченнями.)

— У чому полягала практична зацікавленість керівництва США в перемозі Ющенка на виборах минулого року, якщо і за Кучми Сполучені Штати мали достатні важелі впливу на український уряд? Чи було це реакцією на проросійську налаштованість Януковича?

— США позбулися ілюзій щодо Кучми ще в листопаді 2000 року — під час кризи кучмагейту. Таке розчарування посилилося після того, як Ющенка зняли з посади прем’єр-міністра в квітні 2001... Під час виборів у 2004 році США були дуже обережні, на відміну від Росії. Після першого туру не лише США, а й ЄС, Рада Європи та ОБСЄ почали критичніше ставитися до результатів виборів через порушення у виборчій кампанії. Це проявилося після другого туру, коли США і Захід відмовилися визнати офіційні результати виборів, що проголосили Віктора Януковича обраним президентом. Якби Янукович був обраний президентом унаслідок справедливих і вільних виборів, то Українська асоціація міжнародних досліджень і ЄС визнали б це та працювали б із ним. США не підтримували Ющенка відкрито, як це робила Росія для Януковича. Володимир Путін двічі приїжджав до України: напередодні виборів і вдруге, щоб підтримати Януковича. Буш не приїжджав до України. «Единая Россия» та «Регіони України» підписали спільну угоду. Республіканська партія США не підписувала угод із «Нашою Україною».

— Як ви оцінюєте нещодавній публічний конфлікт між Тимошенко і Литвином?

— Головний розкол у коаліції Ющенка спричинений питанням, чи співпрацювати з колишніми помірними прихильниками Кучми, які зібралися під прапорами Володимира Литвина. Тимошенко ставиться вороже до будь-якої співпраці, бо Литвин не підтримує уряду в парламенті. Більшість членів «Нашої України» зараз перейшли на антилитвинівські позиції Тимошенко. Це означає, що Литвин не перебуватиме в коаліції з Ющенком—Тимошенко на виборах 2006 року. Це також означає, що Литвин зараз вразливий без захисту Ющенка через Петра Порошенка проти обвинувачень у зв’язку з вбивством Георгія Гонгадзе. Литвин був главою президентської адміністрації з 1996 по 2003 рр., у період найгірших проявів кучмівської ери. Литвин винен у тому, що брав участь у цих ексцесах, навіть якщо він лише прикривав їх, але не брав безпосередньої участі.

— Публічна боротьба в команді Президента та зокрема між прем’єром і cекретарем РНБОУ має аналогії в демократичних країнах, чи виносити сміття з хати — це наше унікальне українське явище?

— З одного боку, це незвичайно. У моїй країні, Великій Британії, Тоні Блер і міністр фінансів Гордон Браун недолюблюють один одного. Не люблять і секретаря оборони США Дональда Рамсфелда, у тому числі й колишній держсекретар Штатів Колін Пауелл. Що вирізняє український випадок, то це незрілість української демократії. Хоча у Великій Британії та США особисті конфлікти не є чимось незвичайним, їх не виносять на публіку. Тоні Блер, наприклад, ніколи не накидається на Гордона Брауна на людях. На Україні ж такі персональні конфлікти виносять в ефір на суд громадськості, що підриває суспільну довіру до керівництва. Коаліція Ющенка повинна навчитися втримуватися від публічної критики на адресу політиків із кола своїх союзників. Має бути нормальним публічно критикувати опозицію.

— Наскільки необхідне Україні членство в НАТО, якщо це може ускладнити її відносини з Росією? Чи мають США зацікавленість у вступі України до Північноатлантичного союзу?

— США підтримуватимуть перехід України від поглибленого діалогу про членство, у який Українa вступила в травні 2005, до плану дій для вступу в члени. Це станеться в середині 2006 року після українських виборів і під час саміту НАТО. У цей час Албанія, Македонія та Хорватія також мають план дій. Наскільки тривалим буде період перед тим, як Україну запросять до НАТО, залежить від:

1. Просування реформ в Україні.

2. Чи буде членство пріоритетним під час першого чи другого терміну Ющенка? Схоже, що це радше станеться під час другого терміну в 2009—2014 рр.

3. Чи захоче Буш бачити Україну в НАТО до того, як він залишить свою посаду в 2008 р.

4. Якщо в 2008 р. вибори в Росії приведуть до перемоги націоналістичного послідовника Путіна, то такий розвиток подій підштовхне США до підтримки найшвидшого вступу України до НАТО.

Я не думаю, що Росії дозволять накласти на цей процес вето. Однобокість адміністрації Буша посилює тенденцію до ігнорування критики з боку союзників.

— Які завдання у внутрішній і зовнішній політиці, на ваш погляд, є зараз першочерговими для української влади?

— Прискорення демократичної й економічної реформи. Особливо невдалою була ринкова економічна реформа та боротьба з корупцією на вищому рівні... Дозвіл російським політтехнологам вільно діяти на виборах 2004 року в кампанії Януковича є не лише незаконним, але й актом державної зради. Зокрема, коли вони отримували українську власність, таку як готель «Дніпро», як плату за їхню «хорошу роботу». США розчаровані відсутністю прогресу в обвинуваченні організаторів вбивства Гонгадзе. США дивує, чому Святослав Піскун залишається прокурором. Без кучмагейту не було б помаранчевої революції. Тому з етичного погляду, вкрай необхідно довести до кінця справу Гонгадзе, і на цьому поставити крапку.

— Якою, на вашу думку, буде розстановка сил у новому українському парламенті? Хто з основних на сьогодні гравців відійде на другі ролі після березня 2006 року?

— Коаліція Ющенко—Тимошенко отримає 50—60% місць разом з Анатолієм Кінахом. І Ющенко, і Тимошенко підуть на вибори блоком партій, а не як окрема партія влади (Народний Союз «Наша Україна»). Комуністи отримають 5% (30 місць), а блок «Регіони України» — 20%. Тому жорстка опозиція матиме тільки 25% місць. Так звана третя сила — блок Литвина (Народна партія, НДП, Трудова Україна) і соціалісти — матимуть 15%.

— Які основні больові точки, на ваш погляд, існують сьогодні у відносинах між Україною та США?

— Єдину критику, яку можна почути сьогодні в США, викликає погана, напівсоціалістична економічна політика, яку проводить Тимошенко. Цього року клімат відносин між Україною та США радикально змінився на краще після помаранчевої революції та візиту Ющенка до США у квітні. США прагне підтримувати членство України у СОТ і її статус ринкової економіки до виборів 2006 року і після цього членство в НАТО.