Тернопіль: замість свободи слова — свобода «джинси»
Цього року Тернопільщина не раз потрапляла в центр уваги всієї України і, на жаль, не з найкращими подіями: скандальні позачергові вибори до Тернопільської обласної ради, що так нічого фактично й не вирішили для регіону, сміттєва проблема (до речі, віз і досі там), зрештою — епідемія в Україні почалася з Тернопільщини. Можна відзначити, що регіональні журналісти об’єктивно підходили до висвітлення усіх цих подій. Правда, нерідко ухилялися від власних коментарів, а подекуди поміж рядків можна було розгледіти спрямовуючу чиновницьку лінію.
Справді, чи можна говорити про свободу слова у регіональних комунальних і державних ЗМІ? Власна думка журналіста з приводу того, про що каже високопосадовець, так і залишається лише при ньому. Тут вже читач, слухач чи глядач має сам розібратися і зробити висновки з безкінечних нікому не цікавих звітів чиновників. Ось і виходить, що нерідко називають журналістів брехунами й запроданцями. Читачу-слухачу-глядачу не спадає на думку, що журналісти змушені виконувати державне замовлення, а критика не проходить цензури. Дехто зі старшого покоління перестраховується, бо ще добре пам’ятає часи радянської цензури і те, у що могло вилитися вільне слово журналіста. А от щодо часів незалежної України, то журналісти-державники вільнішими почувалися 2004 року, але лише до того часу, поки майоріли на площах України помаранчеві прапори.
Здавалося б, що ліпша ситуація мала б бути у незалежних регіональних ЗМІ. Проте і вони відчувають тиск правлячих мужів. Яскравим прикладом цього став восени протест тернопільської обласної газети «Нова ера», колектив якої зазнав утиску з боку УМВС України в Тернопільській області за те, що газета надрукувала матеріал «Корупція в обласній ДАІ». Суд виставив виданню штраф у двісті тисяч гривень за відшкодування моральних збитків правоохоронцям. «Колектив тернопільської обласної газети «Нова ера», проти якого порушили і виграли справу начальник УДАІ УМВС в Тернопільській області О. Кав’юк та начальник УМВС в Тернопільській області В.Максимов, оприлюднили відкритого листа із твердженням, що такі дії правоохоронців є використанням службового становища для наступу на свободу слова та перешкоджанню роботи журналістів», — йшлося в одному із вересневих номерів «Нової ери». Журналісти газети вийшли з плакатами на головний майдан міста, виступаючи проти міліцейського свавілля і збираючи підписи місцевих журналістів.
Цьогорічна передвиборна кампанія не внесла суттєвих коректив до стану свободи слова на Тернопільщині. Кандидати просто платять ЗМІ і замовляють на шпальтах і в ефірі свою «музику». Хтось із журналістів знайшов непоганий підробіток, незалежно від того, чи сповідує він насправді інтереси політичної сили, на яку працює. Адже зарплати в тернопільських засобах масової інформації за нинішніми мірками невеликі. От і маємо замість свободи слова свободу «джинси».
