Торжество асиметрiї

Учора після зустрічі Леоніда Кучми та Володимира Путіна було підписано десять двостороннiх документів. Більшість із них стосувалися охорони здоров’я та освіти. Ще один документ поставив крапку на суперечках щодо делімітації (позначення на карті) сухопутної ділянки українсько-російського кордону. Президенти відзначили успіхи у вирішенні проблем, які існують між двома державами. Позавчора ж урочисто, помпезно, грандіозно, хоч із запізненням на півгодини відбулося відкриття Року Російської Федерації в Україні. Сталася ця подія в ущерть переповненому глядачами Національному палаці «Україна» за участі двох президентів — Леоніда Кучми і Володимира Путіна. Початок заходу «ознаменувався» виконанням гімнів: російського (тобто колись радянського) і українського. Далі пішли промови.

Право першого виступу належало господарю. «Зараз ми стали потрібніші один одному», — наголосив Леонід Кучма. За його словами, країни повинні відповідати на виклики, які підготували нові часи. Перший із них — осягати демократію і жити у вільному суспільстві. Другий виклик — глобалізація. «Рік Росії в Україні стане ще одним яскравим підтвердженням, що в Європі живуть по сусідству два великi і мудрi народи», — висловив думку під кінець виступу Леонід Кучма. Зал гучно зааплодував. Такий же грім оплесків чекав на Володимира Путіна. Мало не після кожного речення публіка віддячувала оваціями ораторському умінню гостя майстерно розставляти паузи. В іншому виступ російського лідера вiд «спiчу» його колеги відрізнявся не набагато. Путін так само говорив про великі надбання двох народів, про глибоке коріння дружби і відносин, які «будуть тільки приростати і примножуватися з роками». У цей час навпроти Палацу «Україна» близько ста осіб, вигукуючи антиросійські гасла, проводили протест проти Року Росії...

Україна віддала данину моді, яка почала складатися на пострадянському просторі — святкувати роки однієї країни в іншій. Тон цьому явищу задав Володимир Путін, проголосивши минулий рік Роком України в Росії. У Києві вирішили не залишатися у боргу і проголосили 2003-й — Роком Російської Феде рації. Певною мiрою український досвід став у пригоді в минулому році Астані, яка так само у відповідь на проголошення Москвою Року Казахстану задекларувала 2004-й Роком РФ. Захід, судячи з усього, був розрахований більше на публіку. Москві потрібно було продемонструвати, що до Києва ставляться як до рівноправного партнера. Безумовно, Кремль у багатьох випадках намагався надати позитивних імпульсів двостороннім відносинам. Свідченням цьому можуть бути і проведені торік економічні форуми, на яких мали змогу зустрітися представники бізнесових еліт. Саме в минулому році з мертвої точки зійшли переговори щодо розподілу закордонної власності колишнього Радянського Союзу. Російські регіони докладали зусиль для поліпшення контактів із українськими. У сибірському місті Сургут, де проживає багато українців, було відкрито Український культурний центр. Разом із тим українсько-російські відносини носять дещо нерівномірний характер. Для упевненості достатньо простежити події минулого року в українсько- російській співпраці. Україна погодилась на створення газотранспортного консорціуму, у вигодах якого однозначно не сумнівається хіба що Москва. Україна стала спостерігачем у Євразійському економічному співтоваристві, де першу скрипку із п’яти «рівноправних» членів грає Росія. Такого рівня участі українців у ЄврАзЕС Кремлю виявилося замало, а тому Києву раз по раз нагадували про необхідність українського членства в «євразійській» організації. Можна ще згадати про плани спільної роботи над підручниками історії, що було неоднозначно сприйнято в Україні. А можна — про поради російських політиків, яка із партій мала б увійти до Верховної Ради. Рік України в Росії задумувався нібито на користь двосторонніх відносин або, як висловлювався посол Віктор Черномирдін, для кращого пізнання. Так і сталося: Україну пізнавали в Росії культурні діячі, Росію в Україні — бізнесові. Керівництво двох країн демонструвало дружню атмосферу на тлі спаду показників в економічному співробітництві, фактичної відсутності українських інвестицій в російській економіці. Як повідомив посол України в Москві Микола Білоблоцький, у 2002 році товарообіг між двома країнами скоротився у порівнянні з 2001 роком на $69 мiльйонiв. Крім того, Рік України в Росії чимало українських політиків використовували для неформальних контактів у Москві у власних цілях.

На минулорічному саміті СНД у Кишиневі російський президент запропонував українському очолити Раду глав Співдружності Незалежних Держав. Під час київської «есендешної» зустрічі, можливо, проясниться доля цієї ініціативи. Хоч багатьом аналітикам видається за недоречне обрання Президента України на цю посаду. Колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк вважає неочікувану відмову Росії від головування в Раді глав СНД «гачком, закинутим із Москви» (obozrevatel.com). Він нагадав, що Україна не підписувала і не ратифікувала статут Співдружності, а тому є лише країною-учасницею організації. Тарасюк упевнений, що призначенням Леоніда Кучми головою СНД Росія хоче «прив’язати Україну до євразійського простору, відірвати від проголошених стратегічних зовнішньополітичних пріоритетів, а саме європейської та євроатлантичної інтеграції».

«Якщо у нас інколи звучать розмови про імперські амбіції Росії, то я хотів би, аби з сьогоднішнього дня вони припинилися». Таку думку висловив учора Леонід Кучма після підписання договору про держкордон між Україною та Росією. «Якби існували підводні камені в Російській Федерації, то такий договір не був би підписаний», — наголосив український Президент. Справедливості заради слід зауважити, що переговори щодо українсько-російського кордону тривають вже не один рік. Досі сторони не дійшли згоди щодо морської ділянки кордону.

Між тим учора Володимир Путін висловив сподівання, що Рік РФ в Україні пройде так само успішно, як і його відкриття, зазначивши, що «план заходів дуже великий і цікавий». «Найголовніше, що він зачіпає не тільки Москву і Київ, але регіони України», — наголосив російський лідер. Під час учорашньої зустрічі з пресою Путін і Кучма повідомили про сподівання «просунутися» шляхом співпраці в енергетичній сфері. Путін повідомив, що російський уряд ще позавчора проінформував його «про просування у створенні міжнародного газового консорціуму». За словами російського президента, після цього Україна і Росія залучать до участі в консорціумі західних партнерів. Кучма погодився зі словами Путіна, нагадавши йому, зокрема, що в понеділок вони обговорили можливості нафтопроводу Одеса — Броди. Таким був підсумок дводенного робочого візиту Путіна в Україну. Яким буде підсумок Року Росії в Україні?

КОМЕНТАРІ

Борис ПАРАХОНСЬКИЙ, Інститут проблем міжнародної безпеки:

– Не думаю, що від святкування Року Росії в Україні можна отримати серйозні вигоди, оскільки цей захід носить символічний, декларативний характер. Реальна користь може полягати лише у зміцненні стосунків, економічного співробітництва, розвитку взаємних контактів на всіх рівнях. Можливо, Рік Росії сприятиме більшій відкритості Росії для українських товарів, зростанню товарообігу, однак усе залежить від волі політичних еліт і бізнес-кіл. Із другого боку, можливі певні поступки України в енергетичних питаннях. Проведення Року Росії в Україні можна розглядати як певне символічне ствердження необхідності розвитку взаємин між двома країнами, декларацію про наміри підтримувати рівноправне партнерство. Можливо, відбудеться привернення уваги росіян до України як до самостійної держави, яку треба цінувати як важливого партнера, з яким треба рахуватися. Таким чином, це може послабити амбіції деяких політичних кіл в Росії. Україна, у свою чергу, проголошенням Року Росії підтверджує, що РФ належить до значних стратегічних партнерів. Стримує оптимізм той факт, що українсько-російські відносини багато в чому мають асиметричний характер. Як наслідок, не знайшли повною мірою вирішення деякі проблеми у стосунках. Зокрема, у питанні демаркації державного кордону. Певна асиметрія спостерігається в експансії російського капіталу в Україні, що не зовсім на користь нашій державі. У цілому ж можна очікувати посилення політичного і економічного впливу на позиції України у відносинах з іншими державами і організаціями — ЄС, НАТО.

Георгій КРЮЧКОВ, голова комітету з питань національної без пеки та обо рони Верховної Ради, фракція КПУ:

– Рік Росії пройде так само, як Рік України. Ті ж загальні піарівські акції. Хоч переконаний, що подібні заходи потрібно проводити. Просто не пристойно для такої держави, як Україна, обговорювати які можуть бути вигоди від Року Росії. Ми настільки пов’язані історією, долями мільйонів людей, своїми економічними інтересами, що наші відносини, мабуть, не мають аналогів у світі. Ми повинні все робити для зміцнення, для розвитку співпраці. Я б дуже не хотів, аби продовжувалася лінія протиставлення наших відносин із Росією і прагнення бути в Європі. Це набуло такої гостроти, настільки певні сили намагаються відірвати Україну від Росії, а Росію від України, не рахуючись з тим, що насамперед це на шкоду Україні, що просто ніяково за таких політиків і аналітиків. Рівноправність? Існує певна система зв’язків. Якщо ми залежимо від російських газу, нафти, то будь-яка країна використовувала б це у власних інтересах. Мабуть, використовує і Росія. А згадайте, коли нас змушували відмовитися від танкового контракту з Македонією, коли нас кинули напризволяще з ядерною зброєю, з Чорнобильською АЕС, то чому це не викликало ніякої тривоги чи занепокоєння? Оцей зоологічний русофобський настрій настільки антиприродний для інтересів України, що важко навіть збагнути.