ТРАГЕДIЯ В ТЕАТРI

Російські театральні критики оцінювали перший російський мюзикл «Норд-Ост», поставлений за романом Веніаміна Каверіна «Два капітани», як символ нового часу і політики, уособленням яких є президент Володимир Путін. Такий же патріотичний, такий же цілеспрямований, зосереджений на динамічному розвитку. Якщо хмарочоси- близнюки в Нью-Йорку були символом процвітання Сполучених Штатів, то «Норд-Ост» міг би слугувати символом відродження путінської Росії. Проте в кожного політика, кожної країни є свій «скелет у шафі», який зрештою дає про себе знати. У Росії таким скелетом виявилася Чечня. Корінь теракту в Москві проріс не 23 жовтня. Набагато раніше. Чи намагався бодай хтось у Кремлі його перерубати? Не дозволити розростатися? Найчастіше намагання зводилися до сили. Сила ж завжди породжує протидію. Подеколи набагато потужнішу і більш тривалу. Володимир Путін прийшов у велику політику влітку 1999 року, коли його було призначено на посаду прем’єр-міністра. Зростання його впливу та політичного рейтингу часто пояснювали «ефективною» боротьбою з чеченським сепаратизмом. «Ефективна» боротьба неочікувано затягнулася. На початку вона справді приносила Кремлю народну любов. Із часом чеченську пухлину старалися не виносити на показ, Путін переконував, що війна ось-ось закінчиться, мовилося про виведення федеральних військ із Ічкерії. Про проблемність ситуації намагалися не згадувати. Ситуація нагадала про себе сама.

Москва. 23 жовтня. Близько дев’ятої вечора. Група озброєних людей, за різними даними, від 27 до 50 осіб увірвалася в театральний центр на Дубровці. Вистава мюзиклу «Норд-Ост», на якій присутні близько семиста глядачів. «Співалася заключна арія. Неочікувано виповзла якась жінка, лягла й почала стріляти в зал... У залі навіть не почалася паніка, тому що всі не зрозуміли, що це — жарт чи ні. Жінка з автоматом побігла на нас через вестибюль, ми побігли на другий поверх, закрились, вона бігала і стріляла по поверху... Коли вони стали страшно щось кричати: «Хай, май, хай...», — ми подумали, що вони зараз будуть підривати, ми зірвали штори, сукні, шарфи, зв’язали все, почали спускатися вниз», — ділилася враженнями через годину після захоплення театру актриса Алевтина Попова, яка опинилася в заручниках, однак їй вдалося втекти.

Відомо, що частину заручників було звільнено невдовзі після захоплення. Серед звільнених — діти (як згодом зясувалося, звільнено їх було не всіх), а також мусульмани, і, за деякими даними, вихідці з Кавказу. Серед заручників знаходилось 75 іноземців. Терористи пообіцяли їх видати тільки після переговорів із представниками відповідних посольств. Харчів, а особливо води в захопленому приміщенні катастрофічно не вистачає.

Позавчора терористи відмовилися прийняти продукти. Тільки вчора, як повідомила одна із заручниць, злочинці дали воду. Згідно з неофіційними даними, на кількох із заручників терористи почепили вибухові пристрої. Ближче до обіду iз захопниками у приміщенні театрального центру проводила переговори група посередників. Складалася вона із чотирьох чоловік. Зокрема: представники Червоного Хреста, громадяни Швейцарії, депутат Думи Йосип Кобзон та британський журналіст Марк Франкетті. Переговори, як повідомив представник Федеральної служби безпеки Росії, розпочалися після дзвінка терориста, який представився Абдул Саїдом. Згодом стало відомо, що Кобзон вивів із театрального центру жінку з дитиною на руках. На момент здачi номеру було вiдомо про звiльнення 37 заручникiв.

Серед терористів, повідомлялося, були не тільки чоловіки, але й вдови, котрі втратили свої родини під час чеченських воєн. Усі вони обв’язані вибухівкою і пообіцяли скористатися нею у разі штурму з боку федералів. Переговори з терористами проводили спочатку тільки представники силових відомств. Основна вимога захоплювачів — виведення федеральних військ Росії з Чечні. Починаючи з 1994 року, чеченські терористи наполягають саме на цьому. Із тієї ж пори, як відомо, Росія на подібні вимоги не приставала. Деякі аналітики твердять, що терористи навіть і не розраховують на це. Їхня головна мета — знову привернути увагу світу до чеченського питання. Чи звільнять у цьому випадку заручникiв терористи? Чимало експертів вважають, що це — не факт. Чеченський інформаційний сайт «Кавказ-Центр», наближений до сепаратистів Ічкерії, поставив до блоку інформації про події в російській столиці не надто оптимістичний заголовок: «Чеченські смертники атакували Москву!!!» Згідно з повідомленням Бі-Бі-Сі, терористи дають Москві тиждень на роздуми і прийняття рішень. В іншому випадку — театр із усіма заручниками буде висаджено в повітря. Керує захоплювачами, як повідомив депутат російської Думи Юлій Рибаков, чеченець Мовсар Бараєв, племінник сумнозвісного Арбі Бараєва. Торік російські війська знешкодили його угруповання. Самого 28-річного бойовика, якого підозрювали в десятках викрадень людей, вбито в ході операції. Учора ж стали відомі нові вимоги терористів. Терористи пообіцяли звільнити деяких заручників, якщо прибудуть представники організації «Лікарі без кордонів» і Червоного Хреста. Якщо останні прибули на місце одразу, то, як повідомили російські власті, представників «Лікарів без кордонів» у Москві вчора не було.

Політичне керівництво Росії на ситуацію відреагувало миттєво. Володимир Путін скасував свої візити до Німеччини та Португалії. Провів екстренну нараду з керівнцитвом силовиків. Споруду театрального центру було оточено сотнями міліціонерів та представників сил спеціального призначення. У зв’язку з наявністю серед заручників іноземних громадян, в МЗС Росії було створено кризовий штаб. Його очолив перший зуступник міністра закордонних справ Валерій Лощинін. Телефон оперативного чергового у Москві 8-10-7-095- 244-45-81. Світові лідери фактично одностайно засудили дії чеченців у Москві. Західна преса була менш прихильною в оцінці дій російського керівнцитва. Британська «Таймс» написала: «Напад на московський театр став гострим нагадуванням російському президенту, що кривавий конфлікт у Чечні сьогодні аніскільки не ближче до свого вирішення, ніж вісім років тому, коли він розгорівся». «Файненшл Таймс» вважає, що «Володимиру Путіну доведеться ретельно зважувати небезпеки будь-яких агресивних заходів для звільнення заручників у Москві. Найбільш близькі за смислом прецеденти часів попередньої війни — Будьонновськ в 1995 році і Кізляр в 1996-му — призвели до значного кровопролиття». Згідно з деякими повідомленнями, до теракту в Москві може бути причетна міжнародна терористична мережа «Аль-Каїда». Володимир Путін схиляється до думки, що захоплення заручників у Москві планувалося «саме там, за кордоном». «Перша інформація, з якою вийшли представники терористів, які захопили вночі заручників у Москві, надійшла з-за кордону. Це зайвий раз підтверджує, що теракт планувався за кордоном», — наголосив російський лідер.

Керівництво України рішуче засудило теракт у Москві. Леонід Кучма перервав навіть свій офіційний візит до Хорватії. Причиною такого кроку Президента України був саме той факт, що більшість іноземних заручників у Театральному центрі — українські громадяни. Наш посол Микола Білоблоцький, за повідомленням Інтерфакс-Україна, знаходився в штабі за 50 метрів від театру і брав участь у координації роботи зі звільнення українців. Як повідомив «Дню» начальник прес- служби МЗС України Сергій Бороденков, у нашому зовнішньополітичному відомстві працює оперативний штаб, де українські громадяни можуть дізнатися, чи немає серед заручників їхніх родичів. Телефони в Києві — 238-15-88, 253- 44-88. Можна також зателефонувати до Посольства України в Москві — 8-10-7-095-229-10-79. Учора стало відомо, що двоє жителів Одеси Григорій і Олена Бурбал змогли додзвонитися мобільним телефоном своїм родичам.