Третій клас, розбавлені стоки
У ці спекотні літні дні вічні для України проблеми регулярного водопостачання та якості води, що поставляється споживачам, актуальні як ніколи. Хто з нас не мріє пiсля закінчення робочого дня, прийшов ши додому, стати під душ з чистою, прохолодною водою?
Для багатьох жителів України такого роду бажання нездійсненні. Наприклад, 800 тисяч жителів Львова мають можливість прийняти прохолодний душ і освіжитися суворо «за годинами» (з 6 до 9 ранку і з 6 до 9 вечора — якщо встигнуть). Як повідомили «Дню» у відділі зв’язків з громад ськістю «Львівводоканалу», причини такого «безперебійного» водопостачання одного з найбільших міст України прямо пов’язані з проблемами енергозабезпечення підприємства. Щоправда, потрібно відзначи ти, претензії енергетиків законні. За даними самого «Львівводоканалу», на сьогоднішній день їх заборгованість перед «Львівобленерго» становить понад 42 млн. грн.
Як сказала «Дню» корінна львів’янка Людмила Сиденко, «ми вже давним-давно звикли до того, що вода з’являється тільки вранці й увечері, і не сприймаємо її відсутність, як трагедію. Хоч влітку проблема водозабезпечення, що стала, здається, нормою нашого життя, дає про себе знати». «Але ми намагаємося викручуватися. Запасаємося водою на день-два вперед. Намагаємося її економно витрачати. Ну, а від душу вдень, хоч-не-хоч, відмовляємося. Рятують приміські водоймища».
Як сказала «Дню» співробітник столичної санепідемстанції Лариса Сухненко, «подібний режим роботи з водопостачання (при якому відбувається перманентне «включення-вимкнення») найнегативнішим чином позначається на якості води, що поставляється споживачам». «Справа у тому, що «перебійний» графік водозабезпечення призводить до того, що водопровідні труби (у системі водопостачання бу динків) пересихають і виходять з ладу. У момент чергової подачі «водної порції» під великим тиском вимивається все те, що осідає на трубах. У результаті, споживачі отримують небезпечну емульсійну суміш».
Проте, якщо жителі Львова можуть без серйозних побоювань використовувати воду хоч би у відведений для цього час (на думку «Львівводоканалу», артезіанська вода, яка є основою для водозапезпечення міста, відповідає всім нормам ГОСТу «Вода питна»), то населення ряду регіонів України, крім не завжди регулярного водозапезпечення, стикається з не менш серйозною проблемою — якістю наданої води. Наприклад, тільки 9,2% води, що добувається в Луганській області, відповідає вимогам ГОСТу «Вода питна». За даними облуправління екології і природних ресурсів, торік загальний відбір підземних вод водозаборами і окремими свердловинами в регіоні становив тільки 871 тис. куб. м на добу, з них лише 80 тис. куб. м відповідають усім вимогам даного ГОСТ, повідомляє Інтерфакс-Україна. На сьогодні через забруднення у розряд технічних переведені 6 водозаборів і ряд свердловин. Крім того, виведено з експлуатації водозабір №2 міс та Луганська.
Загалом по країні, за даними Всеукраїнської екологічної ліги, поверхневі водні джерела (на їхню частку припадає близько двох третин усієї споживаної води), що відповідали на момент проектування систем водопостачання 1-му класу (чиста вода), сьогодні за деякими показниками наблизилися до 3-го класу (розбавлені стоки).
Як відзначають екологи, рівень забруднення наших річок за останні декілька років значно зріс, а технології очищення води в більшості міст України залишилися на колишньому рівні. На їхню думку, наші водопровідні очисні споруди практично не в змозі перешкоджати надходженню в питну воду неорганічних і органічних шкідливих речовин, велика частина яких майже не видаляються в процесі водопідготовки. Ситуація ускладнюється ще й тим, що близько 40% площі внутрішньої поверхні трубопроводів «уражені» корозією. Внаслідок цього якість води під час її транспортування споживачеві істотно погіршується. До речі, за оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 70—80% всіх захворювань у світі пов’язані зi вживанням неякісної води.
