Три місяці в «Родині» Для багатьох вони стануть переломними у житті

«Найчастіше проблеми виникають у сиріт, — розповідає директор Тернопільского обласного центру соціальної служби для молоді, при якій і створено цей кризовий центр, Ольга Вадзюк. — Гуртожиток навчальні заклади надають, як правило, тільки після вступу в них, і молодим людям після закінчення інтернату або під час перекваліфікації нема де жити. Особливу увагу приділяємо жінкам-сиротам, що народили дитину. Шукаємо їм гуртожиток, допомагаємо влаштовувати дитину в дошкільний дитячий заклад. Цілодобово працює телефон довіри, в центрі чергують психологи».

Якось в «Родину» звернулась одинадцятикласниця, що пішла з дому через сексуальні домагання вітчима, бо мати звинуватила в цій ситуації дочку. Ольга знаходилась в кризовому центрі, доки їй не допомогли поступити в музичне училище і отримати гуртожиток. Зазвичай гуртожиток надається студентам з інших міст, але для дівчинки зробили виняток. Коли ж центр відвідували канадійці, то Оля вирішила заспівати для гостей. Талановита красива шістнадцятирічна дівчина співала... про маму. В кризовому центрі працює п’ять психологів, які допомагають в реабілітації мешканців «Родини». Вони виявляють серед тих, хто звертається по допомогу, саме тих людей, які готові в цьому житті за себе боротися. Хоча в центрі всього тільки 12 місць, за рік реабілітацію в ньому проходить близько двохсот людей. «Випадків, коли нормальна людина, здатна себе реалізовувати в нашому сьогоденні, потрапляє в складну ситуацію, досить багато, але поки що не створено правовий механізм допомоги цим людям, і тому доводиться більшість питань вирішувати за рахунок особистих зв’язків, покладаючись тільки на почуття людяності тих, від кого залежить розв’язання проблеми, — зауважує Ольга Вадзюк. — Прийнятий в цьому році закон про соціальні служби ще не надає необхідних повноважень, щоб можна було швидко розв’язувати питання. Людина живе в нашому центрі, харчується безкоштовно в кафе доти, доки не отримає змогу нормально влаштуватись. Після тримісячного перебування в «Родині» в разі потреби люди пишуть повторно заяви і продовжують жити в центрі, ми не викидаємо беззахисних людей на вулицю через якісь правила. Звичайно, що організувати роботу якось клубу, консультацій з якихось питань набагато легше, ніж вирішувати долю людини і надавати їй допомогу рівно стільки, скільки вона цього потребує».