Три причини, які стримують «економічне диво» в Україні
Учора головні наставники економічних реформ отримали оцінки за проведену річну роботу. А екзаменував міністрів та голів державних компаній особисто Президент. Однак на засіданні комітету з економічних реформ, який очолює Віктор Янукович, говорили не лише про підсумки та уроки, а й накреслили тактичний план дій на 2012 рік із впровадження президентської Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки.
«Наші сподівання були щирими», — натякаючи на високу мету реформ, почав засідання Янукович. Він висловив думку, що навряд чи в цьому залі є задоволені результатами реформ. Опонувати серед присутніх Президентові ніхто не став. Тож тишу у відповідь глава держави сприйняв як мовчазну згоду й продовжив, мовляв, загалом імплементація змін в економіці загальмувалася, а позитивних тенденцій при реалізації реформ недостатньо. Як приклад, він назвав податкову реформу. На думку Януковича, попри додаткові 14 мільярдів гривень 2011 року до бюджету, вважати успішною податкову реформу не можна, бо «бізнес, особливо — з регіонів скаржиться на надмірний податковий тиск». «Тобто ми отримали позитив (додаткові збори. — Авт.), але не довели питання до кінця», — каже він. За словами Януковича, є кілька причин, які гальмують темп реформам. Одна з них — намагання окремих міністрів повернутися до давніх порядків через подання законопроектів депутатами. «Я відверто скажу, що ті міністри, яких не задовольняють умови, при яких ви працюєте, повинні самостійно написати заяву й піти у відставку. Не потрібно чекати, щоб ми вам допомагали», — недвозначно натякнув він на можливі кадрові рішення найближчим часом.
Президентська оцінка дій підлеглих була прогнозованою. Адже пенсійна, митна, продовження податкової та започаткування земельної реформи викликали в суспільстві справжню хвилю дискусій... і спротиву. Гладкого полотна не вийшло. Проте, попри це, відмовлятися від курсу заданих економічних змін не варто, кажуть експерти. Щоб краще жити в Україні, потрібно змінюватися разом зі світом. Але перш ніж іти далі, треба зрозуміти, чому вже намічені реформи не дають бажаного результату.
«2011 рік був активним: суспільство побачило багато різних спроб реформування економіки — і це плюс», — зауважив у коментарі «Дню» президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Але самої ініціативності замало. Цінність будь-якого реформування вимірюється не кількістю започаткованих експериментів, а тим, скільки з них доведено до логічного завершення. Те, що з цим у реформаторів сьогодні проблеми, свідчить спротив населення, каже він. Тож першою проблемою успішного проведення реформ Пасхавер називає саме нерозуміння суспільством змісту намічених змін, а отже, виникає спротив. Друга причина, на його думку, опора влади на бюрократію, яка зацікавлена в збереженні статус-кво, а не в реформах. І третій бар’єр на шляху реформ — неадекватні завдання на старті. Тому, перш ніж визначатися з планом економічних змін на 2012 рік, на думку Пасхавера, владі варто знайти відповідь на запитання: «Чому такий великий замах не дає результату?». Потім вдатися до підготовчого етапу — ліквідувати корупційний навіс, який сьогодні накриває майже всю економіку та суспільні сфери життя. Без цього, вважає досвідчений економіст, чекати успішних реформ 2012 року не варто. Буде лишень антидія. «Ну як можна реформувати систему надання послуг охорони здоров’я, якщо вся влада ними не користується? Як можна реформувати правила дорожнього руху, громадський транспорт, якщо влада їздить за іншими правилами?» — резюмує він.
На думку екс-міністра економіки України, президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, ходу реформам не дає політична заангажованість, орієнтованість на інтереси великого капіталу, сліпа віра в апарат та контрольно-каральні органи. Тільки позбувшись цього «набору», можна впроваджувати зміни з посилення ринкової конкуренції, обмеження апетитів чиновництва, зниження податкового навантаження, розвитку експорту (швидке відшкодування ПДВ), оновлення грошово-кредитної реформи. І, що важливо, каже він — не захоплюватися зміною кадрового складу реформаторів. В даному разі нічого не дасть, вважає Лановий. «У владі сьогодні яскраво видно поєднання радянського бюрократизму з нахабністю капіталістів. За такої системи зміна виконавчих кадрів нічого не значать. Можна замінити реформаторів і десять разів, але діятимуть вони точно так же, як й їхні попередники. Вирішувати треба причини, які загалом гальмують процес реформації».
Натомість директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор БУРАКОВСЬКИЙ вважає, що реформаторські потуги чинної влади є за що похвалити. Зокрема, як він вважає, схвальних відгуків заслуговує вже хоча б те, що Президент та уряд зважилися порушити пласт питань, з вирішенням яких зволікали попередники, і ситуація затягнулася так, що в окремих місцях вузли проблем доводиться рубати, розв’язати їх уже ніяк не виходить. На його думку, 90% затвердженої Президентом Програми економічних реформ — це дуже важливі й потрібні ініціативи. Що ж до решти 10%, каже експерт, звичайно, можна посперечатися, але це лише питання тактики. У цілому ж заявлені реформи є абсолютно адекватними і такими, що потрібні Україні, наголосив «Дню» експерт.
Утім, просто хороших намірів та гарного плану замало для ефективного проведення змін, зауважує Бураковський. І визнає, що справді, минулого 2011 року реформаторська діяльність чинного уряду в багатьох моментах таки загальмувала. І передусім, зазначає експерт, «натхнення» реформаторам не стало на енергетичне питання, яке дамокловим мечем сьогодні зависло над Україною. І тут питання не лише до відсутності змін у газових відносинах з Росією, наголошує Бураковський, а й реформування схеми функціонування внутрішнього ринку, зокрема щодо тарифної енергетичної політики. «Як наслідок, ми сьогодні втратили співпрацю з МВФ», — констатує експерт, говорячи про ціну обіцяної владою «дешевої» енергії для українців. Загальмували реформатори, на думку Бурковського, і в адміністративній реформі. В окремих випадках, як, наприклад, із Держкомпідприємництвом, реформаторські потуги навіть почали набирати зворотного ходу: спочатку ліквідували, а потім реанімували, але під дещо зміненою назвою. «Нинішній масштаб економічних перетворень настільки важливий і складний, що без ефективного державного апарату як інструмента реалізації змін взагалі нема про що говорити», — нагадує про важливість адміністративних перетворень Бураковський. Натомість складається враження, що влада хоче «протягнути віз реформ на хворих конях». Ще й досі не завершені перетворення в новостворених органах центральної державної влади, не завершено ліквідації старих, зауважує «Дню» експерт. І, звичайно ж, больовою точкою, впевнений Бураковський, були і залишаються державні закупівлі. А це є першим і найяскравішим індикатором того, як працює бюджетна система.
Бураковський відзначає чотири причини гальмування реформаторської ініціативи. Перші дві — корупція та небажання влади самій грати за новими цивілізованими правилами. По-третє, вважає експерт, окреслені реформи надто складні за визначенням. А відтак вони репрезентують два дуже непростих виклики для влади: інституційний (технічна організація задекларованого) та інтелектуальний — бачення пріоритетності проблем і шляхів їх вирішення. Тож чинній владі, вочевидь, надто складно дати їм раду. І по-четверте, як відзначив Бураковський, реформи «застрягли» через спротив до них суспільства, а все тому, що від самого початку не було побудовано системи стратегічної комунікації між владою та народом. «Людям не пояснювали і не пояснюють, які кроки робляться, для чого вони робляться і як, хоч це було прописано в Програмі економічних реформ», — зауважує експерт.
На найближче майбутнє Бураковський радить владі зробити глибокий соціальний аудит: проаналізувати всі витрачені бюджетні кошти на «соціалку» і не лише ті, що обіцяні чи задекларовані, але передусім реально виділені тощо. «Реформи — це не гарні декларації та лозунги, а чітка й вивірена бухгалтерія», — наголошує Бураковський. А ще не зайвим було б на власному прикладі показати людям, як потрібно сприймати реформи. «За таких умов влада сама повинна чітко грати за правилами, які встановлені для всіх», — каже Бураковський. Але ж вона цього не робить. І це яскраво демонструє приклад вибіркового застосування бюджетної «дієти». Зокрема, в проект держбюджету на 2012 рік урядовці на своє утримання заклали 16,6 мільярда гривень, тоді як витрати на пільговиків скоротили до 13,3 мільярда гривень.
ЦИТАТА «Дня»
Сергій ТІГІПКО: «...результатом не задоволений»
Учора за декілька хвилин до початку засіданням Комітету з економічних реформ, на якому Президент підбивав підсумки 2011 року, «День» мав нагоду поспілкуватися з віце-прем’єр-міністром України — міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком. Як відомо, «Український тиждень» «нагородив» Сергія Леонідовича за його, на думку видання, «реформ-аматорську діяльність» премією «Антигерой 2011 року». Крім того, виконання реформ соціальної підтримки 2011 року, за даними звіту Комітету з економічних реформ при Кабміні про виконання відповідного Національного плану, становило нуль відсотків. Тож «День» поцікавився у віце-прем’єра, з яким настроєм він іде на засідання та яку оцінку він поставив би за свої реформаторські успіхи року, який нещодавно минув. «Я йду з хорошим настроєм на засідання Комітету з економічних реформ. Я належу до тих людей, які є прихильниками реформ. Чим швидше і радикальніше будемо їх проводити, тим скоріше населення відчує від них позитивний результат. Стосовно того, що вдалося зробити, то я не виставлятиму якихось оцінок. Скажу тільки, що пенсійною реформою задоволений, але загальним результатом не задоволений, бо ще багато чого треба зробити в соціальній сфері», — відповів Тігіпко.
