Ціна енергонезалежності
Українська атомна енергетика дедалі більше відходить від російської й, розвиваючись, співпрацюючи з іншими провідними компаніями світу, намагається йти паралельними курсами з колишнім ексклюзивним і, здавалося б, незамінним партнером. Свідченням цього може, зокрема, бути повідомлення про те, що австралійська Uran Ltd спільно з СхідДОКом розроблятиме два уранові родовища в Дніпропетровській області, а також веде переговори про можливу участь в інших урановидобувних і дослідницьких проектах в Україні.
Ще далі просунулися відносини України з такою відомою в усьому світі корпорацією, як Westinghouse Electric Sweden AB. З метою диверсифікації джерел постачання ядерного палива український «Енергоатом» спільно з Westinghouse й за підтримки уряду США 2000 року розпочав реалізацію проекту кваліфікації ядерного палива цієї компанії, а влітку 2005 року завантажив до активної зони реактора третього енергоблоку Південно-Української АЕС шість зборок виробництва Westinghouse. Другий етап передбачає 2009 року завантаження до активної зони цього реактора ще 42 зборки цієї компанії.
У розвиток цього проекту «Енергоатом» і Westinghouse Electric Sweden AB (Швеція) 30 березня 2008 року уклали контракт на забезпечення в 2011—2015 роках свіжим ядерним паливом від трьох до шести енергоблоків АЕС України з реакторами типу ВВЕР-1000. Але Westinghouse, згідно з положеннями контракту, розпочне ці поставки до України лише в разі успішного завершення проекту кваліфікації палива, а також отримання «Енергоатомом» ліцензії на його промислову експлуатацію.
Характерно, що російські експерти не без ревнощів поставилися до цього проекту й розкритикували контракт. Вони докоряли Україні, що на російські зборки ціна нижча, а також нагадували про рішення Чехії й Фінляндії відмовитися від використання палива Westinghouse на атомних станціях, збудованих за радянськими проектами на користь палива російського «ТВЕЛу».
Порівнювати зборки, що постачалися до цих країн, з тими, що випробовуються в Україні, некоректно, кажуть українські фахівці- атомники, а укладення контракту між «Енергоатомом» і Westinghouse Electric Sweden не є несподіванкою для Росії. Про необхідність диверсифікації джерел постачання ядерного палива ще в 90-х роках заявляв колишній президент України Леонід Кучма, а домовленості про кваліфікації палива Westinghouse на АЕС України досягнуто 2000 року. І вже з 2005 року «Енергоатом» розпочав випробувальну експлуатацію палива виробництва Westinghouse на Південно-Українській АЕС. Крім того, диверсифікація джерел постачання ядерного палива передбачена Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, затвердженою урядом 2006 року.
Як підкреслює «Енергоатом», укладення контракту з Westinghouse жодним чином не суперечить положенням чинних контрактів з «ТВЕЛом» і наявним російсько- українським домовленостям у цій сфері. НАЕК нагадує, що за вісім років співпраці між компаніями як господарюючими суб’єктами не сталося жодного непорозуміння — навпаки, російська сторона завжди враховувала побажання української сторони як найбільшого імпортера продукції «ТВЕЛу». Причини для штучного ажіотажу, що виник навколо укладення контракту на постачання палива виробництва транснаціональної корпорації Westinghouse», незрозумілі, заявляють в «Енергоатомі», адже йдеться не про заміну російського постачальника американським, а про співпрацю між двома компаніями.
Тим часом, російська сторона не обмежилася лише критикою контракту. Слідом за нею з’явилося повідомлення про підвищення російським «ТВЕЛом» цін на свіже ядерне паливо для України. «Підвищення цін на ядерне паливо свідчить, що російські компанії-монополісти погано сприймають спроби України диверсифікувати постачання енергоносіїв, — вважає президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club», координатор з виконання Меморандуму Україна — ЄС у сфері енергетики Олександр Тодійчук. — Ще одне підтвердження цього — наміри російської корпорації ТВЕЛ підвищити ціни на ядерне паливо для України у відповідь на співпрацю української компанії «Енергоатом» з американською Westinghouse». ТВЕЛ розцінив останню угоду «Енергоатому» з компанією Westinghouse, підписану на ринкових умовах, як готовність України платити РФ за ядерне паливо за світовими цінами.
Україні «необхідно з часом створити замкнений цикл ядерного палива», — вважає Тодійчук. А оскільки ці питання «важко вирішити самостійно, Україна може визначитися з вибором партнера». Як підкреслює експерт, нашій країні «треба виробити життєздатну державну енергетичну стратегію, визначивши стратегічні напрямки роботи в ТЕК, а також потенційних партнерів у вирішенні питань диверсифікації постачання енергоносіїв».
«Аби Росія не примушувала Україну обмінювати державний суверенітет на дешеві енергоносії, слід перевести українсько-російську співпрацю в усіх енергетичних напрямках у ринкову площину», — впевнений експерт. Він вважає, що «лише за умови переходу на ринкові відносини й диверсифікацію постачання енергоносіїв Україна розмовлятиме з Росією як рівна». «Це стосується й постачання газу й нафти, й постачання ядерного палива до України», — підкреслює Тодійчук.
