Цитата «Дня»

«...Порівняно з 1991 роком, у 2008 році змінилося лише те, що зони конфлікту стали називати окупованими територіями. Уся світова спільнота, окрім Росії, так званих миротворців називає окупаційними військами, жодної перспективи домовитися в нас немає.

...Так, це безвихідь. Ви знаєте, це медичний діагноз. Це більшовицька упевненість, що ти запланував в кабінеті гру на те, аби вимкнути Грузію з процесу євроатлантичної інтеграції, абсолютно не розраховуючи результати. І, як наслідок, програли всі. Ну, як правило, у війні програють усі. Хоча є формальні переможці, є формальні лузери, ті, хто зазнав поразки. У нашому випадку програли абсолютно всі. Ми витратили силу-силенну часу, грошей, я вже не кажу про людські жертви, намагаючись здолати наслідки серпневої агресії. Росія остаточно втратила навіть ті залишки впливу, що мала в Грузії. Тобто не вирішила тієї проблеми, яку перед собою ставила. Абхазія і Цхінвальский регіон — це всього лише інструменти. А мета гри, яку почали росіяни в лютому 2008 року, — придбати всю Грузію.

...Є цілий оберемок проблем, який неможливо розв’язатити, якщо політичне керівництво двох держав не розмовлятиме безпосередньо. Якщо так зроблять, то від цього виграють усі. І регіон в цілому, і Грузія, і Росія. Якщо ні, то триватиме ситуація, коли Росія практично відсічена від Південного Кавказу, вплив Росії дорівнює нулю в Грузії, а Грузія поступово навчається. Не поступово навчається, а вже навчилася обходитися без Росії».