Туберкульозу менше
Принаймні, в українських тюрмахПро зменшення кількості хворих на активну форму туберкульозу учора повідомила замісник голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Наталя Калашник. За офіційною інформацією, станом на 1 вересня у місцях позбавлення волі на території України було 8 тисяч осіб, хворих на туберкульоз — це майже на дві з половиною тисячі менше, ніж у 2005 році.
Серйозна боротьба з туберкульозом у пенітенціарних установах триває уже п'ять років, і за цей час у закладах департаменту захворюваність на активні хвороби зменшилася на 1,8 разу. В доповіді перед експертами Ради Європи на семінарі, присвяченому проблемам охорони здоров'я, Н. Калашник розповіла, що за останній рік показники захворюваності на туберкульоз за вісім місяців цього року в слідчих ізоляторах знизився більш ніж на 2 %, а у в'язницях на 12 % порівняно із минулим роком.
В ізоляторах високий показник захворюваності виникає за рахунок великої кількості хворих, які не знали про свій діагноз до потрапляння у органи міліції. Тільки в цьому році паличка Коха була виявлена у більш ніж 800 осіб, які потрапили до ізоляторів, а це становить 51 % від усіх, хто перебуває у закладах департаменту з виконання покарань. Однією із найбільш серйозних проблем у департаменті вважають нестачу кадрів у туберкульозних лікарнях. Вони укомплектовані лише на 83 % від потреби, а лікарями-фтизіатрами — на 80 відсотків, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Наталя Калашник зазначила, що департамент також реалізує заходи, спрямовані на попередження поширення ВІЛ/СНІДу в місцях позбавлення волі, але ситуація значно ускладнюється тим, що приблизно три четверті ув'язнених раніше вживали наркотичні засоби, в тому числі ін'єкційні. Протягом 2004— 2006 років департамент діяв відповідно до програми Глобального фонду боротьби з цими захворюваннями, і цього року готує власні пропозиції для формування загальнодержавної заявки на отримання гранта від названого Фонду в сумі 20 млн. доларів.
Як уже писав «День», всього у закладах позбавлення волі в Україні перебуває близько 170 тисяч осіб, і більшість із них має тяжкі захворювання. За офіційною статистикою в Україні також зареєстровано майже 90 тисяч носіїф ВІЛ/СНІДу і понад 19 тисяч хворих на туберкульоз у столиці. Абсолютна більшість хворих належить до асоціальних груп населення. Для багатьох з них уперше ставиться діагноз і починається лікування саме при потраплянні до прийомно- розподільних пунктів чи закладів департаменту з виконання покарань. Часто люди у групах ризику опиняються навіть у кращому становищі, ніж звичайні працездатні. «Для цієї категорії людей створені спецприймальні, де вони проходять медогляд і в разі чого відправляються на лікування, — говорить заступник головного лікаря з лікувальної роботи київської міської туберкульозної лікарні № 1 з диспансерним відділенням Світлана Павленко. — А в цей час багато приватних підприємств приймає людей на роботу без медичних карт, та й ніхто не перевіряє, робила людина флюорографію чи ні. Тому й виходить, що абсолютна більшість наших пацієнтів — люди цілком працездатні». Виявити захворювання на ранніх стадіях практично неможливо. Усім громадянам, незалежно від соціального статусу і статків, варто звертатися до лікаря, якщо кашель не минає понад три тижні.