Тигипко складає іспит у Москві
Учора розпочалися переговори між урядовими делегаціями України та Росії з питань торговельно-економічного співробітництва та фінансових проблем. Українську делегацію очолює віце-прем'єр Сергій Тигипко, російську - його московський колега Валерій Сєров.
Український урядовець, який ще нещодавно очолював дніпропетровський "Приватбанк" і в зв'язку з цим авансом перебрав від Віктора Пинзеника "звання" найпослідовнішого прибічника ринкових реформ в уряді, у Москві мусить розв'язувати вкрай складні завдання. І його успіх чи неуспіх має певною мірою засвідчити, наскільки Тигипко "дозрів" до того, щоб успішно розв'язувати економічні проблеми не лише приватного банку, хай і одного з найбільших, а й цілої країни. Українські товари стикаються з дедалі більшими труднощами при просуванні на російський ринок. Так, порівняно з минулим роком експорт українського спирту та лікеро-горілчаних виробів до Росії скоротився на 30 відсотків, падає і вивіз цукру з України до Росії, який 1996 року становив лише 1,2 млн. тонн. І головною причиною цього є не низька конкурентоспроможність української продукції, а протекціоністські заходи з боку Москви. Президент Єльцин під час свого візиту до Києва із здивуванням (важко сказати, удаваним чи щирим) дізнався, що українські товари обкладаються в Росії податком на додану вартість, і публічно пообіцяв скасувати це "безглуздя".
Разом із Президентом України він видав спільне доручення відповідним структурам розв'язати всі суперечливі питання в російсько-українській торгівлі до 25 червня. Проте й зараз наприкінці липня питання про ПДВ не вирішено і саме воно є першим пунктом у порядку денному переговорів у Москві.
Другою проблемою, яку українська делегація спробує розв'язати у Москві, - український борг Росії. Росіяни наполягають на його виплаті до 2007 року, українці ж воліли б реструктуризувати його на 25 років, приблизно на тих умовах, на яких Лондонський та Паризький клуби кредиторів реструктуризували борги самої Росії. За деякими даними українська делегація пропонуватиме в обмін за перенесення терміну виплату боргів остаточну згоду Києва на "нульовий варіант" щодо активів та пасивів колишнього Радянського Союзу. Нагадаємо, що Верховна Рада України не ратифікувала підписану з цього приводу угоду. Більшість українських політиків навіть правого спрямування розуміють, що сподіватися отримати від Росії частину майна СРСР за кордоном - марна справа. Проте вони все ж таки мають надію на те, що взамін на визнання, що б там не було, невигідного для України "нульового варіанту" Київ може чекати на якусь економічну компенсацію від Москви. І саме в тому, щоб переконати росіян у слушності такого підходу і полягає основне завдання Тигипка на нинішніх переговорах.
