У новому році старі трагедії

У суботу 2 січня о 16.20 на шахті ім. Кірова ДХК «Луганськвугілля» під час буропідривних робіт у 55-й лаві прогримів вибух. У момент аварії на місці перебували 9 гірників, 6 із яких загинули, одного в тяжкому стані відправлено в реанімацію, двоє залишилися живі. Середній вік загиблих 35—40 років. 3 січня тіла 6 загиблих шахтарів знайшли й підняли на поверхню.

За словами заступника міністра праці й соціальної політики Станіслава Ткачука, котрий очолює державну комісію з розслідування причин аварії, вибух на шахті призвів до незначних пошкоджень на глибині 530 метрів. Вибухнув газ метан. Передбачається, що для розслідування буде потрібно 2—3 дні.

За попередніми даними, першопричиною аварії на шахті імені Кірова в місті Кіровську Луганської області є порушення норм безпеки праці, — заявив кореспонденту «Дня» Інні ЗОЛОТУХІНІЙ перший заступник голови державного Комітету з питань нагляду за охороною праці Сергій Сторча.

Припускається, що вибух міг статися з двох причин. За першою версією, у шахті не було проведено на достатньому рівні попередню дегазацію, внаслідок чого концентрація метану перевищила допустимі норми. За другою, при проходці виробки могли застосувати не відповідну за класом безпеки вибухівку. А тим часом, шахта імені Кірова через підвищене виділення метану належить до найнебезпечніших у галузі. Вона почала діяти 1888 року. Під закриття за планом реструктуризації вона не підпадала. Середньорічний видобуток становив 150 — 200 тис. тонн.

Необхідно відзначити, що торік лише внаслідок трьох вибухів метану на вітчизняних шахтах загинуло 93 чоловіки. А загалом, з різних причин, загинуло понад 350 шахтарів.

За статистичними даними, один мільйон тонн видобутого в Україні вугілля коштує життя чотирьом шахтарям. Тим часом як, приміром, у Сполучених Штатах при видобуванні 1 мільярда 100 мільйонів тонн вугілля гине не більше 30 чоловік.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1939 від 10 грудня минулого року 2% коштів від реалізованої продукції, а також отриманої від держави допомоги повинні йти на придбання найнеобхідніших засобів індивідуального захисту шахтарів.

Та хіба можуть захистити шахтарів від лиха засоби індивідуального захисту, якщо на підприємствах вугільної промисловості нашої країни вже понад двадцять років не проводили повну реконструкцію. Неприпустимо застаріли технології видобування вугілля, спрацювалось устаткування, тобто порушувались і порушуються норми охорони праці.

А в державному бюджеті досі не передбачено статтю, яка передбачала б виділення коштів на забезпечення безпеки роботи громадян.