Угода по любові

Сирія озвучила перспективу розміщення російських ракет на своїй території, посіявши побоювання з приводу нової холодної війни на Близькому Сході. Президент Асад заявив, прибувши до Москви для укладення серії військових угод: «Ми готові співробітничати з Росією у всьому, що може зміцнити її безпеку». Сирійський лідер заявив російським газетам: «Я вважаю, що, дійсно, Росія повинна подумати, до яких дій у відповідь вона вдаватиметься, коли опиниться затиснутою в кільці». Асад заявив, що обговорюватиме можливість розміщення російських ракет на своїй території. Також сирійці зацікавлені в купівлі російської зброї.

У відповідь Москва, як очікується, запропонує відновити роботу своєї військово-морської бази епохи холодної війни в сирійському порту Тартус, яка стала б першим за останні 20 років опорним пунктом російського Військово-морського флоту в Середземному морі. За часів холодної війни Дамаск і Москва були близькими союзниками, однак після розпаду Радянського Союзу вплив Кремля в регіоні пішов на спад. Зближення Росії та Сирії посилює ймовірність того, що Москва збирається відновити глобальний антизахідний альянс із союзниками колишнього радянського блоку.

Багато хто в Ізраїлі побоюються, що Близький Схід знов може стати ареною, на якій дві великі держави ділитимуть сфери впливу, і в військовому, і в політичному плані. А враховуючи, що Ізраїль і США надають військову підтримку Грузії, Росія, схоже, відповість підтримкою Сирії.

Ізраїльські оглядачі вже турбуються, що хаос на Кавказі може призвести до перебоїв у газових поставках до Європи та Туреччини з Каспійського регіону, що спричинить велику залежність від Ірану та його багатих ресурсів. Ця криза, в свою чергу, дозволить Тегерану отримувати вигоду з розколів у міжнародному співтоваристві та використовувати Росію як свого прихильника для вдосконалення своєї ядерної програми. У останні роки Росія робила кроки назустріч Сирії та намагалася посилити свій вплив на Близькому Сході та розширювати військові поставки.

Сирія й Ізраїль нещодавно підтвердили, що вони ведуть непрямі переговори про укладення мирної угоди після десятиріч ворожнечі. Одним із мотивів Сирії був прорив міжнародної ізоляції, від якої вона страждає через стратегічний союз із Тегераном. Більш близький союз із Росією, що відроджується може дати Асаду спосіб обійтися без жодних угод, які можуть зобов’язувати. Деякі ізраїльські аналітики побоюються, що це може надихнути Сирію на спробу повернути Голанські висоти, силою захоплені Ізраїлем 1967 року.

Грузинський конфлікт примусив виступити з глузливою промовою в дусі холодної війни шейха Хассана Насраллу, лідера Хізбалли, з приводу дій навчених ізраїльтянами грузинських солдат. Одним з ізраїльських військових радників у Грузії був бригадний генерал Гал Хірш, який командував дивізією під час війни Ізраїлю з Хізбаллою 2006 року, яка не закінчилася перемогою. Після цього генерал подав у відставку.

«Гал Хірш, який зазнав поразки в Лівані, вирушив до Грузії, й там через нього вони також програли, — заявив шиїтський лідер. — Покладаючись на ізраїльських експертів і зброю, Грузія дізналася, чому ізраїльські генерали зазнають поразки. Те, що трапилося в Грузії, — це послання всім тим американцям, які намагаються включитися в небезпечні авантюри».