Україна приєдналася до Європейського «банку знань»

У Львові відбулось офіційне підписання українською стороною угоди про підключення української мережі оптоволоконного електронного зв’язку «УАРНЕТ» до польської академічної системи зв’язку «Піонер», що входить до складу загальноєвропейської академічної мережі електронного зв’язку Грід. Фактично це дало юридичну підставу для того, щоб Український та Європейські інститути змогли обмінюватися науковою інформацією. До побудови мережевої магістралі та розвитку необхідних технологічних процесів приєдналися відомі українські вчені.

«Процес інформатизації Академії наук розпочався п’ять років тому, для цього було створена спеціальна програма, яка розвивається і зараз, у рамках якої фактично зроблено дуже великий прогрес, — зазначає академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, академік Пилип Іларіонович Андон. — Що потрібно вченому, щоб йому було зручно працювати на своєму робочому місці? По-перше, повинна бути можливість швидкого обміну інформацією з колегами-вченими, які знаходяться у різних куточках світу. Для цього наша програма передбачає створити необхідне телекомунікаційне середовище тобто засоби, які підтримують передачу сигналу по каналах зв’язку, відповідні комп’ютери, які допоможуть людині звернутись до інформаційних баз даних. По-друге, потрібно мати змогу обробляти знайдену інформацію. Для цього нам потрібні потужні комп’ютерні системи та програмне забезпечення. Ось якраз зараз це все буде вбудовано у мережу електронного зв’язку, тобто це дасть змогу підключитись до суперкомп’ютерів, так званих кластерів, фактично це і є інфраструктура Грід. По-третє, вченому потрібні інформаційні ресурси, тобто, наприклад, електронні бібліотеки, бази даних, відповідні сайти та портали. Ці напрямки сьогодні інтенсивно розвиваються в Академії наук. Окрім того, нам потрібно розвивати та комп’ютеризувати і свої. Сьогодні тільки комп’ютерні технології є єдиним засобом, за допомогою якого можна продуктивно працювати в галузі науки.»

У 1993 році зі Львова Україна отримала перше підключення до Інтернету некомутованими рівнями зв’язку. Далі була створена ІТ-лабораторія, причому перше її фінансування було недержавним, сюди залучалися кошти різних міжнародних структур та організацій. У 1998 році було створене державне підприємство «УАРНЕТ», і це означало піднесення української технологічної ланки на новий рівень. Сьогодні «УАРНЕТ» та академічна мережа фактично отримали документ про зрілість, що і стало підсумком семирічної діяльності підприємства.

Із 2004 року сама Українська академічна мережа і, в свою чергу, «УАРНЕТ», що був її оператором, фактично за чотири роки збудували швидкісну мережу обміну даними по всій Україні. На початку цього року це будівництво було завершене, результатом стала мережа, що охоплює всі обласні центри України. Вона побудована з використанням оптоволоконних технологій, сучасних маршрутизаторів, комунікаторів та іншого технологічного забезпечення, з допомогою якого, до речі, й побудована Європейська мережа Грід.

Поштовхом до об’єднання Української та Польської мереж була зустріч у 2004 році між засновниками Польської академічної мережі та Українськими представниками.

Українська мережа побудована за кільцевою технологією, тобто вона повністю забезпечує надійність функціонування. Всі канали мережі працюють зі швидкістю 10 гігабіт на секунду. Ця мережа — це не тільки інтернет, це є і можливість передавати будь-які дані у реальному часі, наприклад ІР телефонія та телекомунікації.

Грід — це система комп’ютерів, котрі можуть бути віддалені між собою на тисячі кілометрів, але, незважаючи на це, вся система працює таким чином, що усі комп’ютери, що входять до неї, можуть спільно вирішувати поставлену задачу. Система Грід складається з трьох складових: перша — це обчислювальний ресурс, друга — це ресурси збереження даних та спеціальне програмне забезпечення, яке примушує усю систему працювати синхронно, і третя — це канали зв’язку. Прикладом використання Гріду може бути обробка експериментальних даних, отриманих із великого адронного коллайдера.

Увесь проект коштував українцям 300 мільйонів гривень. «Ви знаєте, гроші у держави є, платяться податки, просто важливо ці гроші розумно розподілити, над цим працював і працює бюджетний комітет. — каже український вчений, організатор науки, громадський діяч і політик, академік Ігор Рафаїлович Юхновський. — Стосовно уряду, який складає бюджет, я повинен сказати, що він має дуже досвідчених бухгалтерів, дуже досвідчених фінансистів, те, що міняються міністри з самого верху, то є одне, а те, що середня ланка Міністерства фінансів залишається постійною дає можливість фінансової стійкості держави».

Оптоволоконна лінія протяжністю від Львова до Києва була першою ластівкою у побудові незалежної від інших приватних ліній, лінії передачі електронного зв’язку академічної мережі. Щоб прокласти першу лінію, було витрачено 12 млн. гривень. Пізніше були виділені відповідні гроші, котрі пішли на закупівлю приватних мереж, які, в свою чергу, були уже проведені, але не з’єднанні між собою, що фактично і стало основною складовою Української лінії оптоволоконного академічного зв’язку.

До ідеї створення академічної мережі також приєднався директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України (Львів), член-кореспондент НАН України, заступник голови Західного наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України фізик-теоретик Ігор Миронович Мриглод: «Для того, щоб дати відповідь на запитання, чому фізики-теоретики, які мають дуже далеке відношення до експерименту, але виступили одними з ініціаторів такої складної, високотехнологічної системи, потрібно знову ж таки згадати Ігоря Рафаїловича, котрий завжди своїх учнів намагався вчити не лише фаху, а намагався змінювати і світогляд. Немає нерозв’язаних проблем, є невмілий підхід до проблеми і, якщо говорити про «УАРНЕТ», це якраз і є результатом великого успіху вирішення проблеми».

Сьогодні Україна отримала можливість швидкого доступу до величезної Європейської «бази знань», це дасть змогу у майбутньому вітчизняним науковцям брати безпосередню участь в еволюційному розвитку сучасної світової технологічної індустрії.

ДОВIДКА «Дня»

До підписання угоди з польською стороною в Україні вже були зроблені перші кроки до загальноєвропейської мережі.

UGRID — проект створення національної української мережі Ѓрід та інтеграції її у загальноєвропейську, підготовлений Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут».

Національна Ѓрід-програма КМ України. Основні виконавці — Міністерство освіти та науки України та Національна академія наук.

Ѓрід-платформа (2004 р.) Інституту теоретичної фізики та Обчислювального центру Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

ІТФ розроблено Ѓрід-проект для НАН України.

У лабораторії Ѓрід-технологій ІТФ створено перший Ѓрід-сегмент НАН України (об’єднує кластери ІТФ, ІКБГІ, ІМБГ, ГАО, КНУ, ІК, ІКД).

Ѓрід-кластери (обчислювальний кластер, який є перспективним для включення у Ѓрід-мережу) створені у: Харківському фізико-технічному інституті, Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут», Інституті теоретичної фізики НАН України (ІТФ), Київському національному університеті ім. Т. Шевченка (КНУ), Інституті клітинної біології та генетичної інженерії (ІКБГІ), Інституті мікробіології та генетики (ІМБГ), Головній астрономічній обсерваторії України (ГАО), Інституті фізики конденсованих систем (ІФКС), Інституті кібернетики НАН України (ІК), Інституті космічних досліджень (ІКД).

Ще у восьми академічних інститутах Києва, Харкова і Дніпропетровська створюються Ѓрід-кластери.

Вже існуючі українські Ѓрід-сегменти і Ѓрід-кластери інтегруються в загальноєвропейську систему. Ѓрід-співпраця вже існує через ЦЕРН (Женева), в рамках AliEn-grid, AstroGrid-D. І це коло розширюється.