Україна й Молдова обмінялися територіями
Вирішити територіальні проблеми шляхом обмінів Київ та Кишинів домовилися на рівні делегацій ще два роки тому. Хто від цього виграв, хто програв — сказати важко: з одного боку, Молдова начебто отримала перевагу, отримавши змогу спокійно добудувати свій власний нафтотермінал і не залежати від ситуації в Україні. З іншого — знову працює найкоротший шлях, який пов'язує Одесу з придунайськими містами. Дипломати взагалі просять не оцінювати ситуацію саме в таких категоріях.
Два роки тому, коли наближалися до закінчення переговори про кордони та обміни територіями, дві країни почали також говорити про можливість встановлення митного союзу між ними, заснованого на абсолютно інших принципах, ніж союз, проголошений Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном та Таджикистаном. Розмови раптово припинилися — проте про ідею не забули. «Повірте, вона актуальна, — казав «Дню» один з представників Кишинева. — І повірте, можливе підключення до цього гіпотетичного союзу Румунії також актуальне». Треба думати, восени, на ялтинському саміті, або пізніше, після українських виборів, експерти до цієї теми ще повернуться. Як одну з умов початку переговорів називали, до речі, вирішення прикордонних проблем. Зараз, під час візиту Лучинського, мова йшла про максимальне спрощення митних процедур.
Здається, президенти не торкалися зараз таких делікатних тем, як погашення Молдовою заборгованості за електроенергію, вирішення проблеми розподілу радянської залізничної спадщини. Президенти продемонстрували повну єдність у поглядах на СНД (тільки економічні зв'язки без будь-яких наддержавних інституцій), на розвиток ГУУАМ — неформальне об'єднання Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану, Молдови (об'єднання засноване на спільному економічному інтересі до транзиту каспійської нафти й не спрямоване проти будь- якої іншої країни).
Президенти були повністю єдиними й у тому, що потрібно якнайшвидше досягти миру та стабільності в Придністров'ї. Тут, щоправда, є проблема — Тирасполь, як заявляють його представники, вже не погоджується на пропонований Україною принцип «відкладеного статусу» провінції, вимагаючи натомість визнання Придністров'я окремою державою та закріплення принципу співіснування саме двох окремих держав.
Словом, президенти порозумілися, запевняли один одного в дружбі й бажали один одному успіхів. Сьогодні в Лучинського «гоголівський день» — відвідання Сорочинського ярмарку, музею Гоголя, підписання угоди про співпрацю між Полтавською областю та префектурою Бельць. У вересні він, очевидно, знову відвідає Україну — для участі в міжнародній конференції в Ялті.
