Українець — уже звучить гордо!
Як уже зазначалося, день 23 серпня оголошений Указом Президента Днем Державного Прапора України. Нагадаємо, що ще тиждень тому керівник головної служби гуманітарної політики Секретаріату Президента Маркіян Лубківський від імені влади закликав громадян активно підтримати цей захід не тільки як свято, але і як нову політичну традицію напередодні Дня Незалежності. У зв'язку з цим Центр соціальних досліджень «Софія» з 2 по 8 серпня провів відповідне соціологічне опитування. Згідно з отриманими даними, в третини (30,8%) опитаних, Державний Прапор викликає душевний підйом і почуття гордості. Крім того, 38,6% респондентів зазначили, що сприймають синьо-жовте знамено зі стриманою гордістю і повагою, хоч і без надмірного ентузіазму. Схоже ставлення спостерігається по відношенню до Державного Гімну (30,6% і 38,0 відповідно). Крім того, напередодні Дня Незалежності відрадним є той факт, що переважна більшість (69,5%) опитаних у тій або іншій мірі пишаються тим, що вони є громадянами України. З них 30,2% респондентів вказали, що вони цим «дуже пишаються», а 39,3% «радше пишаються».
Серед опитаних приблизно третина (35,3%) сприймає День Незалежності України (24 серпня) саме як свято. Однак для багатьох (40,4%) респондентів це просто вихідний день. Приблизно кожен п'ятий (22,4%) опитаний зазначив, що День Незалежності для нього «такий же день, як і всі інші».
Цікавими також є дані про особисті політичні уподобання українців. Так, серед політичних діячів минулого в масовій свідомості найбільш позитивно сприймаються гетьман Богдан Хмельницький, історик і голова Центральної Ради Михайло Грушевський, генсек Леонід Брежнєв. До вказаних персон у тій або іншій мірі позитивно ставляться понад половину опитаних (відповідно 78,5; 59,7 і 52,2%). Негативними символами минулого у свідомості населення України є генсеки Йосип Сталін і Михайло Горбачов, лідер Організації українських націоналістів Степан Бандера. До вказаних діячів у тій або іншій мірі негативно ставляться понад половину респондентів (відповідно 61,7; 56,4 і 54,4%).
Усього було опитано 2026 респондентів у віці від 18 років і старших. Опитування проводили в усіх областях України, Криму, Києві та Севастополі (в 129 населених пунктах). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
Як видно з опитування, влада має достатні підстави сподіватися, що її заклики про активну участь українців у державних святах отримають відповідну підтримку. І якщо владі вдасться не розгубити цієї динаміки, то кількість тих, хто «пишається» не тільки збільшуватиметься, а й покращить «якість» самої держави.