Україні потрібен «культ живого»

Не лише сирна та газова війни, а й екологія останнім часом стала одним із головних факторів інформаційної дискредитації України у світі. Чого тільки варті два відкриті листи Бріжіт Бардо до Віктора Януковича, де акторка закликає зупинити знущання та вбивства тварин в Україні? Україна ж у відповідь на інформаційні атаки (деякі з яких, треба визнати, скидаються на сплановані технологічні акції) відмовчується. Так, проблеми справді є. І держава не надто активна в їхньому подоланні. Але це ще не означає, що ми — країна дикунів, яка тільки й знущається над собаками та вирубує дерева. Тільки впродовж останніх кількох днів відбувся цілий акцій акцій, які доводять зворотне. Скажімо, в Києві та цілому ряді інших міст провели акції на захист тварин, екологи вийшли на захист Самарського лісу. Є й більш конкретні справи, які не заперечують, а стверджують: у Львові відсвяткували День дерева, неподалік від редакції, на перетині проспектів Палладіна та Перемоги, «День» разом із зеленими організаціями висадили дерева та кущі, а у Виноградівському лісовому господарстві заклали плантацію червонокнижного ясена білоцвітного.

Хтось виходить на мітинги, таким чином демонструючи свою позицію та намагаючись вплинути на ситуацію глобально, а хтось є прихильником теорії малих справ. Приміром, один із наших колег разом із родиною минулого тижня врятував молодого лелеку, гніздо якого скинули напередодні зі стовпа електрики. Вони повернули гніздо на місце, змайструвавши для нього металеве укріплення та убезпечивши від високої напруги шинною резиною.

Жодна сучасна держава або держава «нової сучасності», яку «на найвищих рівнях» обговорювали напередодні в Інституті стратегічних досліджень, немислима без цих малих та великих справ на захист живого світу. Часи, коли «заради блага людини» висушували озера та змінювали течії річок, — минули. «Культ живого» — це й є одна з основ держави «нової сучасності» та суспільства «нового мислення».