«Україні важливо добре показати себе упродовж наступних шести місяців»
На зустрічі з українськими журналістами у Страсбурзі генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд розповів про роль України у переговорах РЄ з Білорусcю та ЄС
Наприкінці квітня, щоб взяти участь у заходах з приводу 25-тої річниці Чорнобильської трагедії, до України прибуде генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд. Утім, приїзд пана Ягланда — це не лише візит ввічливості. Як уже повідомляв «День», з травня Україна починає головувати у Раді Європи у критичний для неї момент. Тому неформальна мета приїзду генерального секретаря РЄ — переговори з українською владою щодо порядку денного українського головування у комітеті міністрів організації.
Про своє бачення ключових моментів піврічного лідерстваУкраїни у Європі Торбйорн Ягланд розповів на зустрічі з українськими журналістами у Страсбурзі.
Рада Європи не залишає сподівань на приєднання Білорусі до європейських інституцій, яка поки що має статус гостя у Парламентській Асамблеї. Просування цього процесу — одне з, так би мовити, завдань українського головування у РЄ.
«Одне з питань, які я хочу підняти під час свого візиту до Києва, стосується Білорусі. Київ можна вважати експертом у розумінні процесів, що відбуваються у сусідній державі», — зазначив Торбйорн Ягланд. Те, що Білорусь — європейська країна і має бути представлена у європейських інституціях, за словами генерального секретаря, абсолютно зрозуміло не лише йому, а й усій Раді Європі. Інша справа — наскільки можливим є приєднання Білорусі до РЄ лише за умови відкритості та сприяння європейської сторони і відсутності якісних внутрішніх змін у самій країні, а головне — відсутності бажання влади впроваджувати ці зміни? Адже вступити до Ради Європи означає також взяти на себе велику кількість зобов’язань, які, зокрема, стосуються прозорості та відкритості дій владних інституцій, реформи судової системи та свободи слова. Утім, поки що, зважаючи на заяви білоруського президента Олександра Лукашенка після трагедії у мінському метро, відносини між Страсбургом та Мінськом залишаються напруженими.
Цілком можливо, що Торбйорн Ягланд увійде в історію Ради Європи як генсек-реформатор. Саме він є фактичним ініціатором системних реформ, які вперше за історію свого функціонування розпочинає ця організація. І саме на період українського головування у комітеті міністрів припадають найскладніші переговори і прийняття ключових рішень для долі реформаційного процесу. «День» вже повідомляв своїм читачам про ключові напрямки реформ. Це раціоналізація структури РЄ, реформа Європейського суду з прав людини, а також поглиблення співпраці з ЄС.
Але якщо реформа суду — необхідний (без ефективної його діяльності неможлива вся система напрацьованих конвенцій з прав людини, тому що не буде реального інструменту, який змушуватиме держав-членів дотримуватися своїх зобов’язань), але тривалий процес, то доля переговорів з ЄС вирішуватиметься саме під час українського головування.
— Надважливе завдання для України — успішно завершити переговори з Європейським Союзом щодо його приєднання до системи конвенцій РЄ, — говорить Торбйорн Ягланд. — Хоча всі держави, що входять до ЄС, є водночас членами Ради Європи, рішення Європейського Союзу як правової структури не підпадають під систему конвенцій і відповідно не можуть бути оскаржені у Європейському суді з прав людини. Це велика прогалина. Але якщо переговори між РЄ та ЄС увінчаються успіхом, всі 47 держав — членів Ради Європи і ЄС як правова інституція матимуть єдині стандарти, цінності, суд. І це буде історична подія. Тому я сподіваюся, що впродовж українського головування ми досягнемо угоди з Європейським Союзом. Звичайно, далі розпочнеться тривалий процес ратифікації досягнутих угод, але основне рішення вже буде прийняте.
Разом з тим можна стверджувати, що від результату переговорів багато в чому залежить і майбутнє України в Європі. Як вважає Торбйорн Ягланд, для України дуже важливо добре показати себе під час головування — це хороша можливість покращити свої внутрішні стандарти і позицію в Європі. «Ми бачимо певний прогрес в країні, але багато чого ще треба зробити — це свобода преси, боротьба з корупцією, наявність сильних і незалежних інституцій влади. Україна важлива для Європи. Я сподіваюся, що надалі вона відіграватиме у Європі повноцінну роль».
Якщо переговори щодо реформаційного процесу буде проведено успішно, вже до літа можна очікувати на внутрішню реформу у структурах Ради Європи. Новий бюджет буде зосереджено на проведенні реформи. Відбудеться і певний перерозподіл ресурсів. «Ми можемо зробити набагато більше з тими ресурсами, які ми маємо. Упродовж 60-ти років ми побудували багато інституцій, які не є необхідними сьогодні. Тому ми переглянемо структуру секретаріату, посилимо офіси за кордоном і концентруватимемо ресурси на програмах, які допоможуть державам-членам покращити судову систему, боротися проти корупції», — запевняє Торбйорн Ягланд.
