Українська економіка чекає «американської візи»
Чергове розчарування України затримкою із наданням їй статусу країни з ринковою економікою наш МЗС і Мінекономіки з євроінтеграцією планують погасити це з допомогою невдоволеної ноти офісу торгового представника США. Глава українського економічного відомства Олександр Шлапак обіцяв надіслати її ще цього тижня і вимагати від американців «офіційного пояснення, наскільки вони відклали (відповідне рішення. — Авт. ) та через які причини». Щоправда, міністр одразу додав, що в ноті також йтиметься про те, чи потрібно ще щось Києву зробити для отримання ринкового статусу.
Україна з 2001 року активно прагне статусу ринкової країни, що дає деякі переваги при антидемпінгових розслідуваннях стосовно українських товарів і зрештою впливає на обсяг валютних надходжень та стабільність гривні. Адже чим більше в нашій країні доларів і євро, тим повніше задовольняється на них попит і тим краще почувається національна валюта. Наше нетерпіння в цьому питанні пояснюється також тим, що Росія вже отримала ринковий статус і її металургійні комбінати мають намір 23 вересня підписати угоду про поставки металопродукції на ринок США. Причому, оскільки США визнали за Росією статус країни з ринковою економікою, переговори ведуться не між урядами, а безпосередньо мiж виробниками і покупцями.
Тим часом представник українського уряду, який не побажав назватися, пояснив Інтерфакс-Україна, що в боротьбі за статус наша країна отримала підтримку від американських експортерів, які працюють в Україні, зокрема споживачів катанки «Криворіжсталі», однак з боку компаній у США підтримка відсутня. На його думку, ця відстрочка не є позитивним моментом у відносинах між двома країнами і не покращить позиції українських експортерів. Проте такий вихід легко прогнозувався. Ще під час червневого візиту до України міністра фінансів США Пола О’Ніла з’ясувалося, що «реальний поштовх у справі надання Україні статусу країни з ринковою економікою могли б дати американські компанії, які працюють в Україні». Але, як сказав тоді шеф американських фінансів, якщо фірми вважають, що їх «трактують неправильно», зокрема в питанні відшкодування ПДВ, то вони, «очевидно, не звертатимуться із таким листом». При цьому він навів як приклад діяльність в Україні американської компанії Саrgill, яка, з його слів, має в Україні деякі проблеми. І тут не можна не нагадати, що нещодавно прем’єр-міністр України Анатолій Кінах зажадав від Держподаткової адміністрації відкликати три її відомих листи, що практично перешкоджають українському експорту і відшкодуванню ПДВ експортерам. Щоправда, про дії у відповідь щось не чути...
Якщо не брати до уваги подібні прикрі винятки, то прикмети ринкової економіки у нас сьогодні вже зустрічаються на кожному кроці. Українці щодня відчувають на собі їхнi, позитиви, як, проте, і деякі негативи також. Навколо цього в суспільстві, як на мікро-, так і на макрорівнях, перманентно виникають дискусії, що саме по собі свідчить про сприйняття ним ринкових цінностей. І це, мабуть, найбільше реальне досягнення нашої країни. Так голова ради НБУ Анатолій Гальчинський, який днями повернувся з відпустки, одразу заявив про те, що вважає некоректною позицію комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради про можливості виходу з складної ситуації з виконання державного бюджету за рахунок керованого збільшення інфляції і грошової емісії Нацбанку. А. Гальчинський підкреслив, що рада НБУ, якій Конституція і закон про Нацбанк України надали ексклюзивне право вирішувати весь комплекс питань, що стосуються грошово-кредитної політики, в тому числі й емісії, це питання не розглядала. «Я переконаний, — підкреслив А. Гальчинський, — що рада НБУ в жодному випадку не погодиться на відповідні зміни в грошово-кредитній політиці. Лінія на максимальну стабілізацію національної грошової одиниці, — упевнений Гальчинський, — залишатиметься незмінною. З його слів, «повернення до часів емісійного покриття дефіциту бюджету може призвести до катастрофічних економічних наслідків».
До речі, у розмові з «Днем» голова ради НБУ спростував чутки про те, що Нацбанк уже зробив емісію на 3 мільярди гривень, хоч і підтвердив, що грошова маса в країні останнім часом активно зростала. Що с тосується питання про цільову емісію під інвестиційні про екти, то, зі слів А. Гальчинського, питання про це «тільки в стадії розгляду». Як пояснив голова ради українського Центробанку, йдеться про те, що в обсязі планової г ро шової емісії, розміри якої затверджено відповідно до вимог законодавства, певну частину (зі слів Гальчинського, не 3 млрд., а, наскільки йому відомо, 800 млн. гривень) виділяють комерційним банкам для реалізації інноваційних цільових довгострокових проектів. Як вважає Гальчинський, це нормальна світова практика, а нововведення тут полягає лише в тому, що раніше Нацбанк рефінансував комбанки виключно «короткими грошима», що, в свою чергу, впливало і на терміни їхніх кредитів промисловості. Тепер же йдеться про довгострокові кредити. При цьому Анатолій Степанович висловив побоювання тільки відносно того, що частина п ланової емісії, яку віддали промисловості, дещо обмежує можливості Нацбанку в поповненні валютних резервів (у 2001 р. 90% емісії використали саме на це). Нацбанк не має наміру збільшувати обсяг емісії, щоб не створювати загрози інфляції.
Як бачимо, на макрорівні дискусія ведеться цілком здорова і всі акценти, загрози і необхідні компенсатори враховуються, як і повинно бути в країні з ринковою економікою, для якої неминучі певні підйоми і спади. Що стосується затримки з американською візою на ринковому паспорті України, то, на думку Гальчинського, «тут однозначно втручаються політичні чинники». «Я дуже добре знаю ситуацію з розвитком реформ у Росії, якій та кий статус нещодавно надали, і абсолютно не бачу якісних відмінностей між нашими країнами, — сказав Гальчинський. — Днями я отримав факс із Міжнародного валютного фонду, в якому вказується, що Україна, нарівні з деякими іншими країнами, є «передовим реформатором». Критична маса ринкових перетворень, необхідних для визнання економіки нашої країни ринк овою, вже цілком достатня, — вважає Гальчинський. «Ми готові і можемо довести це за столом переговорів», — упевнений він. Частка приватної власності в структурі власності нашої країни (промисловість — понад 70%, торгівля — 100%, будівництво — 100%), лібералізоване ціноутворення свідчать про те, що Україна відповідає існуючим у світі критеріям ринкової економіки. Інша річ, що наша економіка розвивається, перебуває у стадії вдосконалення. Але це не причина для того, щоб відмовляти нам у ринковому статусі, — підсумовує голова ради Нацбанку.
Інший функціонер банківської системи — голова групи радників голови Нацбанку — Валерій Литвицький у розмові з «Днем» сказав, що Україна за всіма критеріями цілком вписується у нормативи, що встановлюються для країн з ринковою економікою. І затягування з прийняттям позитивного рішення з цього питання, на його думку, є несправедливим. Однією з ускладнюючих обставин у цьому питанні В. Литвицький назвав паузу (можливо, й об’єктивну) у відносинах з Міжнародним валютним фондом і деякий вичікувальний акцент у позиції Світового банку. На його думку, ці організації є (незважаючи на всю критику, що нерідко звучить на їхню адресу) кращими аналітичними центрами світу, до думки яких прислухаються.
