Українське зерно «гальмують» на шляху до світового ринку
З радянських часів основним завданням українського хлібороба вважалося наповнення засіків батьківщини. Але, як тепер виявилося, це зовсім і не проблема. Українські селяни, українські чорноземи легко могли б годувати кілька країн. Тільки продовольча пшениця, за попередніми даними Мінагрополітики, в урожаї цієї культури у 2002 році (21 млн. тонн чистої ваги) становить 60%, або понад 12,5 млн. тонн. А всього урожай зернових цього року прогнозується на рівні 40 млн. тонн і відповідно експорт у 2002-2003 маркетинговому році міг би становити 12 млн. тонн, тоді як роком раніше він досяг лише 9,1 млн. тонн.
Зрозуміло, що країна дозріла для широкої зернової експансії на світовий ринок. Як повідомив віце-прем’єр-міністр Леонід Козаченко, Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням надати їй квоту на імпорт зерна у розмірі 3 млн. тонн. «Ми хотіли б працювати без мита, але якщо це неможливо, то мінімальна квота для нас — 3 млн. тонн», — повідомив він про наші «зернові» наміри. Однак у ЄС вони зовсім інші. За словами головного українського аграрія, Євросоюз поки збирається надати загальну для України, РФ і Казахстану квоту на імпорт зерна у розмірі 2,2 млн. тонн. Рішення щодо цього питання буде прийнято у жовтні.
Тим часом на брюссельських бюрократів, які вирішують сьогодні долю українських хліборобів, схоже, починають тиснути далеко не ринковими методами. В одній з партій української пшениці, призначеної для Бразилії, виявлено грибок. Це, за словами Козаченка, може негативно вплинути на імідж України як експортера зерна. Зараз відповідна комісія вирішує, чи був це справді карантинний шкідник, чи це провокація, адже грибок міг потрапити у пшеницю і в процесі транспортування. Козаченко не виключає, що цей випадок є «спробою витіснити Україну зі світового зернового ринку». Об’єктивних причин для цього, швидше за все, не існує. Як сказав гендиректор Української зернової асоціації Володимир Клименко, «виявлення ТСК (Tilletia controversa Kuhn — Авт.) в одній з партій ще не говорить про те, що всю українську пшеницю уражено грибком».
Тим часом розташоване у Дніпропетровську інформагентство АПК-Інформ надіслало «Дню» присвячений цій проблемі прес-реліз під заголовком «За державу прикро». Грунтуючись на непідтверджених поки відомостях про те, що в українській пшениці виявлено інший різновид грибка, що відноситься до доброякісної міклофлори свіжозібраного зерна, не небезпечної ні для зернової маси, ні для споживачів, агентство пропонує свої висновки: або (у випадку з ТСК, якої в Україні не існує) ми маємо справу з грубою провокацією, або з «м’якою» некомпетенцією бразильської карантинної влади. Як би там не було, а за наших селян, які вже другий рік невдало продають багатий урожай, справді, прикро.
