Українці перемогли малоросів

Учора Кабінет Міністрів України одностайно прийняв рішення про використання нафтопроводу Одеса — Броди у прямому напрямку. «Напрямок — від Одеси до Бродів», — стисло виклав рішення уряду віце-прем’єр Андрій Клюєв в інтерв’ю журналістам після закінчення засідання. За його словами, створено робочу групу, яка вирішуватиме з власниками нафти питання спільного використання нафтопроводу. А. Клюєв також повідомив про підтримку урядом законопроекту про передачу в концесію нафтопроводу Одеса — Броди і морського нафтотерміналу «Південний». Як вважає міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов, уже цього року очікується транспортування нафтопроводом 4-5 мільйонів тонн каспійської нафти.

Отже, складне і довгоочікуване рішення нарешті прийняли. Воно активізує також і проект Євроазійського нафтотранспортного коридору, яким передбачається доставляти до Європи високоякісну каспійську нафту. Але головне — воно покаже Європі та всьому світові, що Україна не тільки дозріла для інтеграції в європейське середовище, а й робить для цього конкретні кроки. Вагомість рішення українського уряду про аверс (це нове для нас слово після нинішніх дискусій навколо нафтопроводу вже не потребує роз’яснень) підтверджується також і тим, що в ході одного з нещодавніх соціологічних опитувань громадяни України поставили значущість запуску нафтопроводу на друге місце після вирішення проблем політичної реформи.

І тут не можна не пригадати про деякі колізії в історії створення українського нафтотранспортного проекту. Про них, на прохання «Дня», розповідає міністр оборони України, колишній секретар Ради національної безпеки й оборони Євген МАРЧУК, якому за родом своєї діяльності в РНБОУ доводилося неодноразово розглядати та вирішувати відповідні проблеми. «Сьогодні поставлено крапку в багаторічних поневіряннях цього проекту. Слід нагадати, що ще в 1998 році Президент України видав розпорядження, що передбачало заходи зі створення Євроазійського нафтотранспортного коридору. Я пам’ятаю, у 2000 році відбулося засідання РНБОУ (одне з перших, які мені довелося готувати) з питань енергетичної безпеки, і нафтопровід Одеса — Броди розглядали саме в цьому контексті. Тому й прийняли рішення про прискорення його будівництва. На жаль, тоді керівництво уряду не виконало цього рішення і РНБОУ довелося ще двічі займатися цим питанням. У наших рішеннях йшлося про те, що паралельно з будівництвом уряду слід провести широкомасштабні переговори як із країнами, які видобувають нафту на Каспії та її власниками — великими компаніями, грандами світового енергетичного ринку, так і з країнами-споживачами і транспортерами. Треба було максимально залучити їх до цієї теми з тим, щоб до моменту завершення будівництва нафтопроводу вирішили і питання про його наповнення нафтою, що дозволило б одразу після закінчення будівництва насправді ввести нафтопровід у дію. Саме навколо цього на той момент виникло чимало спекуляцій політичного характеру, аж до обвинувачень у створенні перешкод для будівництва... Природно, аргументи, які при цьому висували, не витримували жодної критики. Завдяки тому, що це питання неодноразово глибоко та всебічно розглядали на РНБОУ, було прийнято рішення про створення «Укртранснафти» (з офісом у Києві), що об’єднала обидві системи нафтопроводів, які діяли в Україні — «Дружба» та Придніпровські магістральні нафтопроводи. Одночасно було засновано посаду спеціального уповноваженого України з питань ЄАНТК, якому доручалося вести переговори з усіма зарубіжними партнерами.

Тогочасний уряд на чолі з прем’єром Віктором Ющенком нехтував такою рутинною та нецікавою роботою, як пошук партнерів і переговори з ними, розробка проектів контрактів... Він зосередився виключно на будівництві. І вже тоді РНБОУ й особисто Президент країни попереджали уряд, що внаслідок такого підходу побудований нафтопровід може виявитися порожнім, і зроблені в нього величезні капіталовкладення можуть бути заморожені. На жаль, до цього не прислухалися і втратили птимальний момент для залучення партнерів. Як відомо, через це нафтопровід уже два роки стоїть порожній, працює в реверсному режимі тільки невелика його частина — щоб заробити кошти на підтримку технічного стану труби. Зрозуміло, що таке в умовах ринкової економіки є просто неприпустимим. І в цих умовах з’являється така, на перший погляд, приваблива контрверсійна пропозиція — реверс. Він мав як прихильників, так і противників. Хоча ті, хто був здатен оцінити цей проект стратегічно, мали однозначну думку. І сьогодні (вчора. — Ред. ) вона, хоча, на жаль, і з запізненням на три роки, затверджена офіційно. У виступах міністра палива й енергетики Сергія Єрмілова, віце-прем’єра Андрія Клюєва, президента «Укртранснафти» Олександра Тодійчука прозвучали вичерпні відповіді на всі запитання з цієї теми. Якби Україна прийняла реверсивний напрямок роботи нафтопроводу, то польська сторона одразу втратила б інтерес до цього проекту і добудування нафтопроводу від Бродів до Плоцька та Гданська. Навіть тимчасовий реверс призвів би до втрати інтересу до України в Європі. Отже, рішення прийняли правильне. Воно сприятиме енергетичній безпеці на європейському континенті та не дозволить, щоб Україну випередили конкурентні проекти, до яких у разі нашого зволікання може піти каспійська нафта, а Україна просто випаде з цього ринку. Водночас наша країна жодним чином не вступає в цьому питанні в конфронтацію з Росією, пропонуючи їй повною мірою використати для транспортування нафти вигідніший для неї варіант — через Придніпровські нафтопроводи.

Отже, нам сьогодні вдалося відстояти український національний продукт — нафтопровід Одеса — Броди. І надзвичайно важливо, що рішення на уряді прийняли одностайно. Його підтримав і комітет парламенту, очолюваний Станіславом Гуренком. Із внутрішньополітичного погляду рішення щодо нафтопроводу є часточкою майбутньої великої консолідації української нації та українського суспільства, що допоможе нам вирішити всі державні проблеми. Це рішення можна розглядати як концентратор національного інтересу і можливість для реалізації такого необхідного країні гасла «Українці — вперед!».

У розмові з «Днем» на великому значенні прийнятого учора рішення уряду наголосив і С. Єрмілов, який останнім часом став об’єктом тиску та інсинуацій з боку прихильників реверсу. Відповідаючи на запитання «Дня», міністр зазначив: «Я керувався не політичними, а виключно професійними оцінками й не звертав уваги на тиск. Сьогодні жоден член уряду не продемонстрував сумніву в прийнятому рішенні. Не було навіть тих, хто утримався. Це однозначно державна позиція».

Розповідi учасникiв вироблення курсу та очевидцiв вчорашніх подій в уряді дозволяють зробити висновок: Україна на порозі початку процесу консолідації в єдину політичну націю. Спочатку була Тузла. Тепер у цьому напрямі зроблено другий, набагато важливіший крок, значення якого не стільки в тому, що він практично веде країну до Європи. Він веде нас до самих себе.