Урядовий детектив

Давно вже кримські журналісти не проводили таких тяжких розшуків, як минулої п'ятниці. Спершу виникла чутка, що все керівництво кримського Радміну виїхало до села Виноградного на сільгоспвиставку, бо туди приїхав прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко.

Оскільки того дня прибуття прем'єра у Крим не очікувалося, преса розгубилася і об'єднаними зусиллями (дві інформагенції, три газети і дві телекомпанії) кинулася до телефонів. У приймальні представництва Президента України в Криму здивувалися і надовго пішли з'ясовувати, чи приїхав прем'єр. Відповідь була несподіваною: "Ми не можемо давати таку інформацію".

Нічого не знала і прес-служба уряду Криму. Журналістам нічого не залишалося, як іти шляхом пошуку опосередкованих "ознак". З'ясувавши, що у своїх кабінетах одночасно відсутні кримський спікер, кримський прем'єр і кримські силові керівники, журналісти зрозуміли, що "вже тепліше". Зателефонувавши в аеропорт Сімферополя, дізналися, що ніхто з високих гостей сюди не прибував. Отже, залишився аеропорт Більбек, неподалік від Севастополя. Джерело з інформованих кіл Севастополя на умовах анонімності підтвердило, що, справді, годину тому В. Пустовойтенко приземлився в Більбеку. Оскільки Більбек набагато ближчий до дачі Президента в Мухолатці, аніж до села Виноградне, в Сімферопольському районі, всі зрозуміли, що Пустовойтенко прибув до Кучми (на день народження?), а не на сільгоспвиставку. Лишилося нез'ясованим тільки одне: в чому сенс великої таємниці пересування українського прем'єра і хто цю таємницю створив на порожньому місці?

СІМФЕРОПОЛЬ

До речі

Учора, відповідаючи на запитання кореспондента "Дня" Тетяни ШУЛЬГАЧ, де перебував у п'ятницю прем'єр-міністр України і що він робив, прес-секретар прем'єра Олена Губіна відповіла, що поїздка в Крим В. Пустовойтенка була неофіційною і "коментарів не буде".

Коментар

У демократичних країнах Заходу приватне життя громадян (те, що називають "privacy", охороняється законом. Не можна дізнатися, який домашній телефон чи стосовно місцеперебування людини, якщо вона не дала на те свою згоду. Запитувати про прибутки вважається вкрай непристойно.

Усе змінюється, коли громадянин стає високопоставленим державним чиновником. Він дає звіт собі в тому, що віднині стає "прозорим" для громадськості. Живучи на кошти платників податків, міністри і президенти постійно звітують про своє пересування, прибутки і гонорари за видані книжки. Їхні сім'ї стають об'єктом прискіпливої уваги ЗМІ. Преса США висвітлює кожен крок свого президента, проводжає його у відпустку і припиняє за ним стежити лише біля порога резиденції.

Високопоставлений урядовець американського кабінету Джон Сануну втратив посаду після інформації в газетах про те, що він використав службовий автомобіль для відвідання філателістичного аукціону.

Деякі державні чиновники України (а може, їхні прес-служби) брутально ігнорують журналістів. Але нехтувати ними на можна, бо через пресу урядовці спілкуються з народом, за кошт якого вони живуть і працюють. У цьому випадку народ України "замовляє музику". "Випадання" прем'єра Англії або Франції з поля зору країни на цілий день неможливе. Це скандал і запити опозиції. "Випадання" прем'єра України - річ цілком звичайна.

Прес-служба не може, не має права не відповісти на запитання журналістів: "Де прем'єр і що він зараз робить?" Якщо вона не відповідає, це кінець демократії і криза довіри виборців. Промовчати у стилі "не ваше діло" не можна, бо це, перепрошую, наше діло!

Що ж стосується особисто прес-секретаря прем'єра О. Губіної, то "День" знає її як талановиту журналістку і не сумнівається в тому, що з її допомогою проблему "випадання" прем'єрів в Україні буде закрито.

Михайло ПІЄВСЬКИЙ