В очікуванні прокурора
«Прийде—не прийде» — подібно до юнака перед побаченням гадали депутати Верховної Ради напередодні розгляду питання щодо Генпрокурора Михайла Потебенька. Оскільки «юнаків», що прагнуть парламентського рандеву із згаданим стовпом законності, нараховується серед нардепів не одна сотня, то очікування у всіх різні. Все залежить від того, що саме хочуть почути від Потебенька ті чи інші парламентарії. З комуністами ясно: їх цікавить не стільки сам Генпрокурор, скільки загальний стан із законністю в країні. Позиція загалом вірна, проте БАГАТЬОМ зараз нецікава. Депутата Марченка разом із неіснуючою фракцією ПСПУ цікавлять виключно питання замаху на його життя, який ніби планувався, і замах на життя Наталії Вітренко, за який так нікого поки не посадили.
Насправді головним питанням тижня є існування парламентської більшості, яка має зараз або виступити в новій якості, або залишитись такою, як була. Про розпад більшості говорити не доводиться, бо членство в цьому парламентському утворенні є чимось більшим ніж політичні переконання, принциповість, послідовність чи навіть вірність товаришам по партії. Наскільки вже рішуче депутат Турчинов засуджував «злочинний режим», «кримінальну владу», власне парламентську більшість і особисто Генпрокурора Потебенька, проте слово про вихід із парламентської більшості так і не злетіло із його принципових і непідкупних вуст. «Немає більшості!» — заявляє Турчинов, але на пряме запитання Івана Плюща, чи слід розуміти це словесне виверження як заяву про вихід із більшості, керівник фракції «Батьківщина» відповісти не спромігся. Мовляв, не можна вийти з того, чого немає. Як тут не згадати міністра Юрія Кравченка, котрий на пряме запитання, чи впізнає він свій голос на касетах Мельниченка, відповів, що довіряє виключно експертизі. Якої експертизи чекає Олександр Турчинов та ще ряд депутатів більшості, котрі увійшли до Форуму нацпорятунку? Чи потрібні експерти, аби визначити, що не можна бути, одночасно у пропрезидентській більшості і у антипрезидентській опозиції?
Видається, що таким експертом стане якраз Генпрокурор. Якщо він і не з’явиться сьогодні перед очі парламенту, розгляд питання про «довіру—недовіру» Михайлові Потебеньку чітко визначить справжній розклад сил у політичному протистоянні. Якщо негативна оцінка діяльності Генпрокурора, викладена у заяві фракцій НРУ та «Реформи-Конгрес», оголошеній депутатом Філенком, знайде підтримку у сесійній залі, опозиціонери всередині більшості матимуть привід не залишати цю більшість. Коли ж недовіру Потебенькові висловити не вдасться, прихильникам національного рятування доведеться... шукати інший привід, аби не залишати більшість.
Майстри підрахунку парламентських варіантів уже зараз прогнозують можливі наслідки виходу фракції «Батьківщини» із складу більшості. За цими прогнозами, не менше десяти депутатів залишать в такому випадку фракцію Турчинова. Першим iз них уже став депутат Дмитро Гнатюк, таким чином нагадавши, що має не тільки оперний, а й парламентський голос.
Приводом для діалогу і зближення позицій може бути кандидатура нового Генпрокурора. Але це вже наступне питання. Поки що депутати очікують Генпрокурора нинішнього. І що б не говорили про якості Михайла Потебенька, його небажання йти із звітом до парламенту може свідчити про наявність у нього дару політичного передбачення. Можливо, не буде дивним, коли виявиться, що і Верховна Рада, і Генпрокурор передбачають одне й те саме.
