В одну воронку — двічі? Буває...
Ще б пак.
...Минула остання хвилина матчу Чилі—Австрія, латиноамериканці вели 1:0, і здавалося, що їхні суперники не мають жодних шансів відігратися. І цього моменту всупереч будь-якій логіці футболу, австрієць Івіца Вастич, котрий вийшов на заміну, дивовижним за точністю ударом забиває гол прямо в «дев’ятку». Нічия — 1:1.
Австрійський тренер Херберт Прохазка зазначив: «Наприкінці гри я вже не чекав нічиєї, але ми заслужили її — гравці билися як леви».
Таким чином, другу гру поспіль врятували австрійці в доданий суддею час (у першому випадку відзначився Тоні Польстер проти камерунців). А чилійці двічі упускали перемогу прямо з-під носа. На їхнього тренера Нельсона Акосту (чимось схожого на відомого кіноактора Дені де Віто) було жаль дивитися. «Я просто не можу збагнути, що сталося, — з болем повторював він після матчу. — Ми забили приголомшуючий гол, і раптом за хвилину до кінця — на тобі...» — журився Акоста.
Двадцятивосьмирічний нападаючий «Штурму» Івіца Вастич — югослав, котрий два роки тому отримав австрійське громадянство, футболіст технічний, чудово бачить поле. За півроку до чемпіонату він переніс операцію, але тепер набрав форму.
«Я по-справжньому щасливий, що я забив, — радів Івіца. — У другому таймі добрі були обидві команди. Єдиний наш шанс був — забити здалеку, і зрештою я його використав — на останній хвилині зрівняв рахунок. Тепер наша команда отримала можливість поборотися за вихід з групи».
Італійці підтвердили свій високий потенціал, розгромивши камерунців — 3:0. Хоча фізично сильні африканці аж ніяк не виглядали хлопчиками для биття, але протиставити будь-що прекрасній організації гри й нейтралізувати італійських зірок (Крістіана Вієрі, Паоло Мальдіні) вони не змогли.