Важке повернення

Щорічно середина травня для кримськотатарського народу — дні національної пам’яті. Починаючи з ночі з 17 на 18 травня 1944 року з Криму за національною ознакою були депортовані сталінським режимом понад 193 тисячі кримських татар — переважно старих, жінок та дітей, оскільки всі чоловіки ще на початку війни були викликані на фронт. Нинішнього року відзначається 65-та річниця тих страшних подій. Серед огульно звинувачених у зраді та депортованих виявився весь національний партійно-радянський актив Криму, що вірою та правдою служив радянській владі, під клеймом зрадників виявилися п’ять Героїв Радянського Союзу кримських татар, тисячі кавалерів бойових орденів і медалей, колишні кримські партизани, добросовісні трудівники заводів і колгоспів, діти. У терміновому порядку кримські татари, які служили в рядах радянської армії, також були звільнені й направлені в місця висилки, де діяв суворий комендантський режим, що забороняв самовільне залишення місця заслання або переїзд. Увесь народ було переселено в пустельні степи Узбекистану, на будівництва Росії. Відомий московський історик Гульнара Бекірова у новій щойно виданій книзі «Кримські татари. 1941—1991» наводить наступні дані: за даними обліку Відділу спецпоселень НКВС у листопаді 1944 року в місцях висилки перебували 193,865 кримських татар, у тому числі в Узбекистані — понад 151 тисяча, в Марійській АРСР — понад 8,5 тисячі, в Казахстані — понад 4 тисячі, та близько 30 тисяч — у тогочасних Молотовській, Кемеровській, Горьковській, Свердловській, Івановській та Ярославській областях РСФРР. Згідно з даними самоперепису кримських татар, проведеним національним рухом, у перші півтора роки після висилки померли від позбавлень, холоду та голоду, від хвороб 42,6% народу. А через місяць, у червні 1944 року, вслід за кримськими татарами й німцями були вислані й кримські греки, вірмени, болгари. За рішенням Верховної Ради Криму, 18 травня в автономії відзначається як День пам’яті жертв депортації.

В автономії вже відбулися траурні збори за участі керівників Криму, покладення квітів і вінків до місць збору кримських татар перед вантаженням у вагони. В понеділок у Сімферополі традиційно збереться багатотисячний мітинг кримських татар. Однак особливість цього року полягає в тому, що участь у мітингу візьмуть, окрім жителів Криму, й делегації від діаспори кримських татар із 12 країн світу. На запрошення оргкомітету 838 представників кримськотатарських національно-культурних організацій прибудуть на батьківщину для участі в І Всесвітньому конгресі кримських татар (ВККТ), що відбудеться 19—22 травня. Серед учасників конгресу — 230 представників громадських і суспільно-політичних організацій України та Криму, 112 — Туреччини, 63 — Румунії і 31 — інших країн світу. Крім того в конгресі візьмуть участь 240 гостей із різних країн, а також певна кількість представників дипломатичних установ України та міжнародних організацій. Усього на конгресі будуть присутні представники з 12 країн: України, Росії, США, Канади, Туреччини, Узбекистану, Франції, Словаччини, Німеччини та інших.

Як повідомив «Дню» заступник голови оргкомітету з підготовки та проведення ВККТ заступник голови меджлісу Рефат Чубаров, у рамках Всесвітнього конгресу кримських татар його делегати та учасники обговорять найактуальніші на сьогодні питання, що стосуються кримськотатарського народу. Процес інтеграції кримськотатарського народу в кримський соціум триває вже приблизно 20 років. За цей час у Криму сформовані понад 300 поселень компактного проживання репатріантів, створені поселення в багатьох містах, сформовані структури меджлісів, мережа громадських організацій. Економічний, політичний і організаційний тягар повернення народу з депортації весь цей час покладений виключно на українську державу. І хоч урядами країн СНД прийнята так звана Бішкекська угода про те, що репатріації кримських татар до Криму повинні сприяти країни, в економіку яких кримськотатарський народ зробив значний внесок за понад 40 років депортації, але наша країна залишена на самоті з проблемою повернення та облаштування народу на батьківщині в Криму.

За останні роки за державною програмою повернення та облаштування репатріантів на ці цілі вже використано понад 1 млрд. грн., і практично стільки за лінією технічної, спонсорської і благодійної допомоги з інших країн, насамперед із Туреччини, однак такі темпи не задовольняють потреби народу. Згідно з підрахунками експертів, на повне розв’язання всіх питань повернення та облаштування колишніх депортованих у Криму необхідно не менше $2 млрд. Той факт, що в останні роки процес інтеграції кримськотатарського народу в українське суспільство сповільнився, а, на думку багатьох аналітиків, чинники асиміляції в середовищі кримських татар сьогодні переважають над процесами розвитку та інтеграції в сім’ю народів України, надаватиме роботі конгресу особливо гострого характеру. Очевидно, що велика роль у ході дискусії буде відведена аналізу застосування й дотримання в Криму стосовно кримськотатарського народу положень Статуту Організації Об’єднаних Націй, Загальної декларації прав людини, Декларації про права корінних народів та інших норм міжнародного права, прав народів, що стосуються і прав людини.

Зокрема, лідери народу не приховують, що однією з цілей створення ВККТ є організація широкої міжнародної допомоги Україні в розв’язанні проблем репатріації кримськотатарського народу, зокрема таких, як відтворення національно-територіальної державності у формі автономії на батьківщині народу в Криму, забезпечення гарантій та умов для розвитку національної культури, освіти, друку, надання кримськотатарській мові статусу національної на території Криму, відновлення покрученої сталінським режимом національної топоніміки, прийняття законів про повну реабілітацію народу і гарантії його прав як цілісної соціальної структури з усіма правами, що звідси витікають.

Як зазначив «Дню» Рефат Чубаров, кримські татари під час проведення свого Всесвітнього конгресу беруть приклад з українців і тюркських братів — казанських татар, які давно зізвали свої конгреси і організували їхню ефективну роботу. Кримські татари сьогодні висловлюють занепокоєність відсутністю кардинальних поліпшень у відновленні і забезпеченні своїх прав, усвідомлюють, що гаяння часу у вживанні термінових заходів, направлених на політичне, економічне, духовне та культурне відродження кримськотатарського народу, несе пряму загрозу його повного зникнення як етносу. Кримські татари переконані, що відновлення прав кримськотатарського народу сприятиме розвитку гармонійних відносин, що базуються на співробітництві між Українською державою і корінним народом Криму, заснованих на принципах справедливості, демократії, поваги прав людини, не дискримінації і сумлінності. Вони розуміють, що усунення наслідків геноциду кримськотатарського народу комуністичним режимом СРСР 1944 року і в подальші роки, впродовж десятиліть насильного утримання народу в місцях висилки, не може бути проведене виключно зусиллями держави Україна, й, відповідно, повинне стати предметом особливої турботи та уваги ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних інститутів. Кримські татари сповнені бажанням максимально сприяти зміцненню миру і злагоди між народами та націями світу, розвитку взаєморозуміння і співробітництва, дружніх відносин між Україною та країнами, на території яких здійснюють свою діяльність громадські організації кримськотатарської діаспори, і ставлять перед собою благородне завдання направити всі свої сили, енергію, знання на благо Криму і забезпечення права кримськотатарського народу вільно встановлювати свій політичний статус і вільно здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток. Робота Всесвітнього конгресу буде направлена на досягнення цих цілей.