Вбивство через необережність
Запобігти цій безглуздій смерті було не так уже й просто, як здається, — коріння трагедії знаходяться майже в кожному з нас. Директор інституту соціальних досліджень Олександр Яременко, аналізуючи результати опитувань громадян України, звертає увагу на те, що лише 65% опитаних вважає неприпустимим викидати сміття в громадських місцях, а що дотримуватися норм громадської поведінки не завжди обов’язково, вважає майже половина опитаних. Олександр Олексійович пояснює це вкоріненою системою взаємовідносин за принципом: пробач ти — і тебе пробачать.
Сьогодні товариські суди пішли в минуле, моральний кодекс будівника комунізму не має сили щодо регулювання наших стосунків, ми отримали свободу — і досі не навчилися нею користуватися. Ми сприйняли незалежність як свободу комфорту для себе, без урахування збереження свободи сусіда. Ми зберігаємо утриманську психологію та продовжуємо виховувати її в наших дітях. Чому сьогодні вчителям так важко вести виховну роботу з учнями? У нас створено Інститут проблем виховання при Академії педагогічних наук, де вчені мужі б’ються над розв’язанням проблеми. А виховні форми не дають бажаного ефекту. Чому? Тому що ніякими виховними заходами не виховати головного для людського співжиття — почуття відповідальності за свою долю та за свої вчинки. Наші ідеали добра та зла сьогодні досить розпливчасті, ми якось не враховуємо того, що в цивілізованому суспільстві відповідальність треба нести не лише за свій учинок, але й за його наслідки і для себе, і для оточуючих. Ми живемо так на всіх рівнях — від побутового, виробничого і до державного. Працівник Інституту соціальної та політичної психології АПН України Павло Горностай бачить розв’язання проблеми через виховання в українцях громадянської самосвідомості, складовою частиною якої повинна стати національна самосвідомість. До речі, за даними опитування Інституту соціальних досліджень, усвідомлює себе насамперед мешканцем України, а не міста чи регіону, лише чверть опитаних. На переконання Павла Горностая, людина стане відповідальною лише тоді, коли, відчує себе частиною держави.
«Сьогодні в питаннях морально-етичного виховання ми опинилися у вакуумі, — говорить декан факультету права Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Володимир Сущенко. — Все, що за радянського часу робили ідеологічні інститути, нічим не заповнилося. Релігія для більшості в нас сьогодні існує лише на суто ритуальному рівні. Виконувати ж виховну функцію вона зможе лише тоді, коли людина буде внутрішньо переконана в правоті тих ідей, які несе релігія, тим хто її сповiдує. За радянських часiв традицію виховання моральності церквою було перервано, а духовну еліту священнослужителів — знищено.
Взаємини в суспільстві регулюються як нормами моралі, так і нормами права. Їх дотримання базується на розумінні добра і зла. Моральних норм дотримуються на підставі внутрішніх переконань, а також вони залежать від суспільної свідомості і громадської думки. Примус перебуває лише в силі суспільної свідомості. Правові ж норми санкціонуються державою. Виконання правових норм забезпечується силою державного примусу. Ці норми є загальнообов’язковими для всіх членів суспільства. Міра покарання за порушення правових норм — ще й виховна міра для інших членів суспільства, адже моральні норми суспільства не завжди збігаються з моральними нормами індивіда.
Основний принцип демократичного суспільства — моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Ми всі залежимо один від одного, ми всі працюємо один на одного, всі один одному служимо. Розуміння цієї залежності й повинно диктувати людині те, як вона повинна поводитися серед людей. Навіть дії на рівні підкірки повинні контролюватися з погляду того, а чи не завдаю я незручностей іншій людині».
Як говориться в одному з класичних визначень з практики американського суду, «свобода руху вашого кулака обмежується носом вашого сусіда». І, трохи перефразувавши професора Преображенського, розруха починається з кожного з нас, коли ми викидаємо речі повз смітник...
