Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Треба, щоб вибори відбулися, щоб був президент»
Розмова з послом Росії в Україні Віктором Черномирдіним відбулася в не зовсім пристосованому для інтерв’ю місці. Позавчора ввечері в залі російського посольства, де щойно закінчився концерт, присвячений 200-річчю від дня народження Михайла Глінки, відбувався фуршет — світські розмови, дзвін келихів... Віктор Степанович привітно спілкувався з усіма гостями — послами, депутатами, культурними діячами. Попри те, що інтерв’ю на подібних неформальних заходах не завжди вітаються, посол погодився відповісти на «найгарячіші» запитання «Дня».
— Ви працюєте послом в Україні вже понад три роки. Як би ви коротко оцінили свою діяльність у Києві — за ці роки найбільший успіх чи провал? Чи не могли б прокоментувати заяву фракції «Родина» в Думі про те, щоб вас відправити у відставку за «поразку російської дипломатії в українському напрямі»?
— Ви знаєте, я не любитель відповідати на дурниці. Тому якщо вони не розуміють, хто це, як взагалі це робиться у життi: хто призначає посла, як він приїхав сюди... Я що — просився, напрошувався? Ні. Тому оцінювати мене за якимись дурницями... Я не маю наміру навіть відповідати. Я не вважаю для себе це гідним. Мене є кому оцінювати. Я працюю вже чотири роки, — це достатній термін. Треба, щоб я ще сам для себе вирішив, як далі... Тому справа не в тому, що мене можна забрати, відкликати... Я на ці дурниці та інші вигуки не звертаю уваги, вони завжди були і є... Це мої давні такі... Вони мене, так би мовити, супроводжують у життi. Намагаються десь та вкусити... Я не з тих, я не зі слабких, щоб звертати на це увагу.
А що стосується успіхів і невдач, — ви знаєте, справа не в тому, що там чогось хотів для себе. Ні, я не кар’єрний дипломат, я вже не маю наміру кимсь стати... А ось те, що ми робили і зробили, якщо подивитися за справами, то це передусім економічні відносини між Росією й Україною. Це не лише моя заслуга. Путін жодного разу не приїжджав до України так, щоб не підписати документ або не вирішити проблеми, дуже важливі і для Росії, і для України. Якщо раніше наш торговий обіг опускався до млрд., то цього року ми очікуємо млрд. Але це я кажу для людей, які розуміють, а не для тих, хто там пузирі пускає... Це перше. Друге — сьогодні здійснюються великі проекти — російсько-українські — і в Росії. І ми сьогодні, найближчим часом почуємо про хороші проекти, в яких беруть участь і українці в Росії. Що це таке? Це робочі місця, це зарплата, розв’язання соціальних проблем... Сьогодні в Україні зростання обсягу виробництва, зростання ВВП... Подивіться, які темпи сьогодні набрала Україна, — це не без допомоги російсько-українських відносин. Ось це головне. А решта...
— Багато хто вважає позицію Росії стосовно виборів в Україні щонайменше недалекоглядною. Що ви думаєте з цього приводу?
— Я це не можу прийняти. Ми ні з ким змагатися наміру не маємо і не будемо. Ми розбудовуємо нормальні відносини між двома державами. Між двома народами, дуже близькими за духом, за культурою... А змагатися, хто на кого більше впливає, — для нас це неприйнятно. Ні Україна, ні Росія нікуди одне від одного не подінуться, не розбіжаться, не відбіжать, не відскочать. Як ми були поряд, так ми й залишимося завжди поряд.
— Як оцінюєте наслідки роботи російських політтехнологів в Україні під час виборчої кампанії?
— Політтехнологи не самі прийшли. Їх найняли! Хто вибирав цих політтехнологів, нехай вони і дають оцінки. Я не можу давати оцінок. А потім, я не знаю навіть, як тут відповідати, хто тут відіграв більшу роль... Політтехнологи можуть пропонувати, а приймати чи не приймати їхні пропозиції мають вирішувати ті, хто їх запросив. І останнє. На мою думку, за двома турами Янукович виграв.
— ?!
— А це вже інше питання. Це вже питання, не знаю чиє. Нехай розбираються.
— Володимир Путін цього тижня, перебуваючи в Німеччині, заявив, що Росія не бачить проблем, якщо президентом України стане Віктор Ющенко. Чи можна оцінювати цю заяву як зміну лінії поведінки Москви?
— Та боронь Боже... Чому?
— Хіба раніше Путін не підтримував Януковича?
— Він хіба десь це говорив? Ми працювали з тим урядом, який є. Очолював би уряд інший і якщо б його вибрали, і він став президентом, ми б працювали, напевно, з іншим. Тому не треба...
— Якими ви бачите відносини України й Росії після виборів?
— Відносини? Чудовими, нормальними.
— Добре, тоді який результат цих виборів міг би, на вашу думку, «влаштувати» відносини України й Росії?
— Не знаю. Я не можу сказати. Я єдине можу сказати: треба, щоб це все закінчилося, щоб вибори відбулися, щоб був президент. Країна не може довго бути в такому стані. Це розкіш, велика розкіш... Ми ще не готові до таких варіантів. Хотілося б, щоб і вибори відбулися, і президент швидше був, щоб всі зайнялися нормальною роботою. Є чим займатися...
