Вівчарство не футбол, а все ж...

У відповідь на ці слова Валерій Пустовойтенко провів несподівану для почту, господарів та гостей аналогію: «Я, коли почав займатися футболом (про це вже в Україні і в усьому світі знають), то став у кишені носити ось такі картки, — і прем’єр дістав їх із нагрудної кишені. — Тут розрахунковий рахунок Федерації футболу України. І коли зустрічаюсь із кимось із багатих людей, вручаю ось таку картку. І ось за рахунок цього тільки живе футбол!»

Поліна Польська спробувала заперечити: «Справа в тому, що футбол — це...» Але високий гість не дав договорити і продовжив: «Я розумію. Я просто приклад показую». А далі Валерій Павлович дістав складений учетверо аркуш паперу, розгорнув і продовжив: «Я не думав, що ви будете ставити такі запитання. Я вчора був на з’їзді жінок, і вони мені подарували якраз... Ну, тут осли намальовані, а не барани... Як у державі. Ось тут одна купа сіна, тут — друга. Їх прив’язали, а вони хотіли з’їсти сіно і не змогли. Потім сіли і подумали, що зробити... Одну купу з’їли, а потім другу».

Присутні не зрозуміли аналогії, але на знак згоди кивали.

«Ви просите, — звернувся Валерій Пустовойтенко до Поліни Польської, — щоб я взяв вівчарство. А там (де, не сказано. — Авт.) щодня приймають рішення, щоб зняти мене з роботи...»