«Війна» і сир

Перманентна українсько-російська міждержавна полеміка, що ведеться останнім часом переважно з акцентом на газ, отримала ще один, сирний поштовх. Ось жива історія, що прозвучала вчора в Нижньому Новгороді в кулуарах переговорів глави українського МЗС Костянтина Грищенка, який обстоював у Росії інтереси українського бізнесу. Говорить член ради директорів компанії «Мілкіленд» В’ячеслав РЕКОВ, який відповідає у своїй компанії, зокрема, й за постачання сировини, у тому числі й на завод «Прометей», якому було заборонено завозити сири до РФ. «Хочу заявити, що це (використання пальмової олії. — Авт.) неможливо, тому що в нас взагалі заборонено завозити на територію заводу будь-які рослинні жири», — наголосив Реков. Про це ж саме підприємець сказав під час ланчу міністрові закордонних справ Росії Сергію Лаврову. Реальної відповіді досі немає. Українські сири в Росії і далі вилучають і на кордоні, і з торговельної мережі. У жертву цій незрозумілій політиці вже принесено 120 тонн чудових сирів. І, схоже, лише за те, що вони українські.

Відповідаючи на це запитання, народний депутат України, голова Європейської партії Микола Катеринчук насамперед зафіксував: «Війни немає». Але одразу ж вніс корективи, порівнявши нинішню ситуацію у відносинах між Україною і Росією з «артпідготовкою до бойових дій». «Вона розпочалася в газовій сфері, де обговорюється проблема ціни. І це продовжується нині на прикладі деяких товарів, що їх виготовляє Україна, — каже Катеринчук і підтверджує свій прогноз, зроблений ще восени минулого року: — знижки на ціну на газ домогтися не вдасться до закінчення президентських виборів в Російській Федерації». А втім, на думку народного депутата, для України в принципі не важливо, чим закінчаться ці вибори, оскільки в будь-якому разі «й надалі відносини в економічній сфері між Україною й Росією будуть складними». Катеринчук вважає, що «ринок збуту РФ постійно буде заполітизованим». Економічних і якісних складових, за його словами, там буде дедалі менше.

«Росія дедалі більше затягує економічний зашморг, який тисне на економіку Україну дедалі сильніше», — вважає екс-міністр закордонних справ, заступник голови партії «Наша Україна» Володимир Огризко. На його думку, наша сусідка робить все, аби втягнути Україну в Митний союз і надалі в ЄврАзЕС, і «саме тому Росія продовжує тиснути на Україну за допомогою торговельних воєн». Політик пояснює це тим, що в Москві «ніяк не зрозуміють, що Україна вже зробила свій європейський вибір». «Сирна війна» — лише один з наслідків політики Росії із залучення України до своїх інтеграційних проектів, каже екс-міністр. «Тому можна чекати дедалі нових таких «воєн», — твердить Огризко, — Сьогодні — сирна, а завтра — карамелева, потім — трубна, авіабудівна».

Проте голова Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України Іван Бісюк досить миролюбно реагує на російські «сирні причіпки». У своєму коментарі Інституту Горшеніна він твердить: «Якщо ви хочете згубити нанівець добре діло, віддайте це питання на політичні дебати, політики його швидко занапастять і поховають нашу міжнародну торгівлю. Це 100%. Тому що амбіції набирають сили, і коли питання починає переводитися з професійної площини в політичну (а протилежна сторона теж дивиться телебачення і аналізує ситуацію), це починає викликати певне відторгнення». Бісюк переконаний, що сирні суперечки слід вирішувати виключно на професійному рівні. «І коли ми дійдемо висновку, що в нас усе гаразд, і ми вже на 100% це стверджуємо, тоді, напевно, треба долучати до справи політиків», — запропонував очільник служби.

Але деякі експерти сирної галузі, наприклад директор агентства AgriSurvey Тарас ГАГАЛЮК, побоюються, що надмірна миролюбність може дорого коштувати Україні. Він зробив уточнення «Дню», що засновниками всіх трьох «заборонених» заводів є українці. А головне, за його словами, те, що втрати країни від заборони на експорт сирів всього трьом заводам можуть перевищити 300 мільйонів дол. Особливо потерпатимуть українські бабусі, які здають 80% молока, наголошує Гагалюк. Тому не можна не сприйняти «радикалізму» і прогноз Огризка. Водночас, відповідаючи на запитання «Дня», він сказав: «Головне питання в тому, щоб Україна опанувала європейські правила ведення справ. Якщо ми переходимо на такі правила гри, враховуючи, що ми стали учасниками Енергетичного співтовариства і повинні перейти в газовому бізнесі на нормальні європейські рейки, то решта стає вторинним, зокрема й перегляд ціни на газ і «сирні» речі, про які ми сьогодні ведемо мову. Якщо ми спрвді зробили європейський вибір, то він має бути в усьому — і в демократії, і в газовій сфері, і в торгівлі. На полицях віденських магазинів я бачив українське шампанське. Чому ж в Європі чи, скажімо, Індії не може бути українських сирів?»