Внутрішні виклики і глобальні ініціативи Президента
Ювілейна 60-та річниця ООН навряд чи була святковою для Президента Віктора Ющенка, який узяв участь в урочистостях у Нью-Йорку. Внутрішньополітичне тло навколо візиту глави держави було далеко не таким сприятливим, як ще кілька місяців тому. Лишень у квітні цього року українська дипломатія рапортувала про «тріумфальність» візиту Президента України до США. Нині, коли на нове керівництво звалилася маса проблем (від взаємозвинувачень у владних зловживаннях до економічного спаду), від недавнього захоплення залишилася лише посилена увага. Хоч, можливо, і не настільки високого рівня...
Утім, не все відбувалося так складно. Принаймні в Україні виступу Президента на сесії Генасамблеї ООН приділяли значну увагу. І за великим рахунком його промова виправдала численні очікування експертів. Окрім уже традиційної заяви про прагнення Києва захищати демократію по всьому світу, Віктор Ющенко зупинився іще на двох важливих моментах. По-перше, він закликав міжнародну спільноту визнати геноцидом українського народу Голодомор 1932—1933 років. По-друге, під час зустрічі з генсеком ООН Кофі Аннаном Віктор Ющенко підняв питання про проведення спеціально зустрічі в рамках ООН, присвяченої 20-й річниці Чорнобильської трагедії (тобто наступного року).
Із приводу «чорнобильського» питання, можливо, значних проблем не виникне. Хоч із огляду на недавній звіт Чорнобильського форуму, до якого входять поважні представники ООН, ВООЗ, МАГАТЕ, в якому стверджується, що масштаби катастрофи 1986 року значно менші, аніж вважалося досі, певні перешкоди можуть з’явитися. Утім, такий розвиток подій буде зовсім не на користь самої ООН...
Питання визнання Голодомору геноцидом в ООН піднімалося і раніше. Так, восени 2003 року українські посольства по всьому світу влаштовували заходи скорботи у зв’язку з 70-ю річницею трагедії. Водночас українські дипломати працювали над поданням для розгляду ООН спеціальної резолюції, в якій би Голодомор було визнано геноцидом. Зрештою довелося зупинитися лише на спільній декларації, до якої приєдналося кілька десятків країн. До цього документа, звісно, не було включено слова «геноцид». Нібито, як казали тоді українські дипломати, це сталося за наполяганнями представників США, Великої Британії і Росії... Можливо, із тих пір позиція цих країн видозмінилася (окрім, звісно, Росії, в якій побоюються, що тоді вона як правонаступниця СРСР нестиме відповідальність за політику радянського режиму), однак знову ж таки знадобиться титанічна робота вітчизняних дипломатів, аби їхні іноземні колеги збагнули вагу і чутливість для України піднятого питання. Раніше, до речі, постійний представник України при ООН Валерій Кучинський заявляв, що питання про визнання Голодомору геноцидом можна буде підняти в ООН у 2007 році (75-річчя трагедії).
Під час «оонівських» днів Президент України провів три двосторонні зустрічі зі своїми закордонними колегами — прем’єр-міністром Бельгії, президентами Бразилії, Ірану, Нігерії. Також відбулася бесіда Віктора Ющенка з держсекретарем США Кондоліззою Райс (на фото). Згідно з повідомленням прес-служби Президента, вони обговорили «нинішню політичну ситуацію в Україні». Президент, зокрема, заявив, що його рішення про відставку уряду і секретаря РНБОУ «спрямовані на стабілізацію ситуації в країні й продовження реформ».
...Сьогодні Президент України перебуватиме у Філадельфії, де йому вручать медаль Cвободи. Завтра Віктор Ющенко повертається до Києва, де на нього чекає вирішення серйозних внутрішньополітичних проблем. Перед ним стоїть як мінімум два завдання у найближчій перспективі: припинення інформаційних воєн між колишніми учасниками «помаранчевої» коаліції і затвердження парламентом нового уряду.
