ВОГНЕМ I ВОДОЮ

Громадськість офіційно повідомили про катастрофу тільки 30 жовтня. Понад тиждень керівництво бібліотеки — і центральний офіс на Московській площі (директор Олексій Онищенко), і філія №1 (директор Людмила Муха) — сором’язливо відмовчувалося. Інформаційна блокада проводилася у кращих традиціях минулого: нічого не сталося, а якщо сталося, то не варте уваги. Співробітникам бібліотеки в усній формі «побажали» не говорити зайвого. Чому страх та приховування правди до цього часу є нормою? Втім, шила в мішку не сховаєш — люди тихо, але часто зі сльозами, розказували один одному про біду і про те, що наказано мовчати. Коли приховувати ситуацію стало неможливо (куценькі повідомлення у ЗМІ та навіть депутатський запит), керівництво бібліотеки та представники Академії наук, у підпорядкуванні якої знаходиться книгозбірня, зібрали прес-конференцію. Пан Онищенко пояснив здивованим журналістам, що таємничість викликана не чимось іншим, як побоюванням того, що нечистоплотна преса, вештаючись у приміщенні... могла розікрасти фонди. Мовляв, знаємо ми вже такі випадки. І взагалі, коли пишуть чи показують щось про бібліотеки, особливо, коли там дещо негаразд, то це «наводка» для злодіїв.

Постає багато запитань. Як сталося, що протягом ночi у поважній бібліотеці лилася гаряча вода і ніхто цього не помітив, адже будинок має відповідну цілодобову охорону, пульт з манометром («швидке протікання води» не могло не зрушити його стрілку). Чому випробування труб під різним тиском перед опалювальним сезоном нічого не виявило, а підключення дало таку «тріщинку»? Та ще й вночі... Старі співробітники зізнаються, що колись підключення опалювання — це було справжня НП! На кожному поверсі біля батарей стояли люди. Існують також непоодинокі підозри про можливу диверсію, знищення цінних фондів, що є черговою ланкою у довгому ланцюжку пожеж та потопів українських бібліотек.

До речі, ця бібліотека вже горіла у 1964-му. Чомусь вперто говорили (і говорять досі) про невипадковість пожежі — якийсь там фосфор. Тоді трохи книг загинуло від вогню, але набагато більше — від води пожежників. Потім солдати вивозили книжки вантажівками на Лівий берег і сушили їх там під відкритим сонцем на галявинах...

23 жовтня розпорядженням Президії НАН України № 642 утворена комісія на чолі з членом Президії, академіком Я. Яцківим. До ліквідації аварії підключені інститути: мікробіології і вірусології (найбільша небезпека — можливий грибок), хімії поверхні, сорбції та проблем ендоекології, технічної фізики, проблем реєстрації інформації тощо. Першочергові заходи вже позаду: література розсортована; документи, які зволожені на 50 і більше відсотків, перевезені до холодильної камери Київського холодокомбінату №3. На сьогодні це понад 11500 одиниць — книжки, журнали, брошури, газети. Після ліквідації наслідків аварії законсервовані документи піддадуть реставрації. На запитання «Дня», чи є гарантія повного повернення вивезеної літератури до місця постійної «прописки», відповідь була ствердною. Решта літератури просушується у стінах бібліотеки. 30 тисяч документів вже приведено у нормальний стан.

Експертиза будинку показала, що «ніяких серйозних пошкоджень приміщенню не завдано». Цілий інститут з’ясовував причину прориву труби і несподівано виявив внутрішню корозію. Мені здається, це міг зробити звичайний сантехнік із сусіднього жеку. Тепер усі труби та батареї замінюють. За словами підрядників, коштуватиме це 50—60 тисяч гривень. На усі потреби Кабмін виділив 200 тисяч. Керівництво справедливо нарікає на відсутність коштів для бібліотеки. Це «нормальна» (бо ж норму формує більшість) ситуація для всієї країни. Немає за що купувати літературу, нема коштів на ремонт приміщень — останні два роки їх взагалі не виділяли. Є борги за електроенергію, охорону, послуги зв’язку. З другого боку, добрі люди кажуть, що деякі бібліотечні начальники постійно перебувають у закордонних відрядженнях, щось там здається в оренду, отже, якісь гроші є. Тільки де вони?

Бібліотека звертається до своїх колишніх, нинішніх і майбутніх читачів та всіх небайдужих з проханням допомогти подолати наслідки аварії і відновити нормативний режим збереження фондів і обслуговування читачів.

Рахунок: Р/Р 39218008002 в УДК м. Києва для Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського; а/р 6541004000024/2 МФО 820019, код 26077879.