Волинь: примирення по-парламентськи
Верховна Рада вчора ухвалила узгоджений текст спільної із польським Сеймом заяви в зв’язку з 60-річчям подій на Волині. За її ухвалення без жодних змін у погодженому з поляками тексті висловилося 227 народних депутатів, проти голосувало 5 із 423 зареєстрованих. Спікер Верховної Ради Володимир Литвин сказав, що двічі розмовляв з маршалом Сейму Мареком Боровським, який наполягав на тому, що парламенти повинні ухвалювати узгоджений напередодні текст без жодних змін. За словами Боровського, польська сторона має більше пропозицій до змін у тексті, в тому числі — й неприйнятних для українців. Литвин також повідомив депутатів, що Президент Леонід Кучма просив їх ухвалити текст заяви. Литвин запропонував при цьому депутатам «зробити осмислений вибір», діяти «як державні діячі, як політики». Учора ж Леонід Кучма зустрівся з депутатами від Рівненської і Волинської областей (в зустрічі брали участь депутати Борис Загрева, Володимир Бондар, Катерина Ващук, Ігор Юхновський, Володимир Черняк, Василь Червоній, Микола Жулинський). Він заявив, що Україна в оцінці трагічних подій на Волині керуватиметься національними інтересами і виходити з позиції взаємного прощення України і Польщі в інтересах подальшого розвитку співробітництва між двома країнами, як сказала Інтерфаксу-Україна прес-секретар Президента Олена Громницька.
При голосуванні не була підтримана пропозиція Геннадія Удовенка зафіксувати в тексті заяви, що трагедія на Волині була взаємною для обох народів. «Якщо ми цю правду не зафіксуємо, то це буде несправедливо», — сказав екс- міністр закордонних справ, перший посол України в Польщі. Лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук до голосування зазначав, що ця заява важка для депутатів, але її необхідно ухвалити для збереження дружніх відносин між народами України і Польщі. На його думку, доцільно було б вказати в тексті, що 60-а річниця подій на Волині є трагедією як для українського, так і для польського населення. «Ми не можемо ухвалювати заяву, яка б принижувала гідність українців», сказав перший президент України. Лідер депутатської групи «Демократичні ініціативи» Степан Гавриш також висловлювався за ухвалення заяви з поправками, зокрема, стосовно форми відповідальності німецько-фашистських сил. Депутати від фракцій «Регіони України», «ПППУ-Трудова Україна», груп «Народовладдя», «Європейський вибір» висловлювалися за ухвалення заяви. Лідер фракції Аграрної партії Катерина Ващук висловлювалася за необхідність узгодження позицій української і польської сторін з тим, щоб у заяві підкреслювалася рівність українського і польського народів.
За перенесення голосування для узгодження позицій виступав лідер соціалістів Олександр Мороз. Фракція «Наша Україна», як говорив її лідер Віктор Ющенко, ухвалила рішення (вже традиційне в таких випадках) про вільне голосування. За словами Ющенка, потрібно виходити з того, що Україні необхідно підтримувати партнерські відносини з польською стороною, недоцільно створювати конфлікт у відносинах, але в той же час потрібно вшанувати пам’ять загиблих. Велика частина «Нашої України» заяву не підтримала. Проти ухвалення заяви ще під час обговорення висловлювалися фракції КПУ і «Батьківщини». Позиція комуністів, озвучена депутатом Мішурою, полягала в тому, що ні український, ні польський народи не причетні до цієї трагедії, а причетні «певні політичні сили», які й повинні вибачитися одна перед одною. Юлія Тимошенко заявляла, що ідея ухвалювати такі заяви може роз’єднати два народи, і що дружні відносини складаються не тоді, коли примушують прогибатися одну сторону».
