Вранці — бюджет
Увечері — секвестрОтже, незважаючи на політичні колізії, Україна вступає в Новий 2005 рік із бюджетом, учергове скопіювавши «радянську» ситуацію: створюємо проблему і потім долаємо її героїчними зусиллями. І дійсно, напередодні парламентського голосування бюджетний комітет разом із урядом утрясали бюджет до шостої години ранку. Це дає можливість передбачити, що якість підготованого таким авральним чином документа буде відповідною.
Представляючи головний кошторис країни, в.о. прем’єра Микола Азаров повідомив, що прибутки бюджету становлять 85,1 млрд. грн. (зростання проти нинішнього року — 34%). Дефіцит бюджету в ході дискусій iз бюджетним комітетом було зменшено з 11 млрд. грн. до 8,8 млрд. грн. за рахунок скорочення прогнозних надходжень від приватизації (з 7 млрд. грн. до 4,9 млрд. грн.). Дефіцит буде, за словами Азарова, використано для забезпечення підвищених соціальних зобов’язань уже з січня наступного року. Азаров також повідомив, що проект держбюджету-2005 розраховано з урахуванням зростання реального ВВП на 6,5% у номінальному вираженні і на підставі «обережно-консервативної» оцінки інфляції — в 8,7%. На думку Азарова, економіка, що розвивається, може дозволити собі такий дефіцит за рахунок зовнішніх і внутрішніх позик. Він зазначив, що частка соціальних витрат бюджету становитиме понад 58%.
Оцінку новому бюджетові дав і Леонід Кучма. Він привітав уряд із його прийняттям, назвавши його «найбільш соціальним бюджетом за всі роки незалежності». Схоже, що при цьому Президентом керувало в основному бажання представити країну, яку він передає наступникові, на піднесенні економічного зростання. Він висловив переконання в тому, що цей рік буде завершено з хорошими економічними показниками, і відзначив зростання ВВП, низькі темпи інфляції (?), виконання бюджету 2004 року. І тут же схарактеризував держбюджет на 2005 рік як «складний». Державний бюджет України за час політичної кризи в країні втратив понад 2 млрд. грн.
Разом із тим опозиція, яка все більше набуває влади, вважає прийнятий бюджет вимушеним компромісом. Глава бюджетного комітету парламенту Петро Порошенко впевнений, що прийняття держбюджету-2005 не є остаточною ухвалою і до 15 лютого 2005 року буде прийнято оновлений бюджет, який відображатиме істотні новації уряду і нового президента. Він підкреслює, що велика кількість голосів, відданих за держбюджет (339), ще не означає оцінку його якості. «Бюджет 2005 року буде більш соціальним, більш орієнтованим на економічні реалії», — сказав П. Порошенко.
Напередодні, говорячи про можливі поправки до бюджету- 2005 з урахуванням економічних показників кінця 2004 — початку 2005 року, голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що, можливо, парламентові й уряду доведеться «піти на непопулярні дії» — такі як секвестр бюджету.
Словом, перспективи нового кошторису країни, навіть у соціальній сфері, що особливо рекламується, не виглядають особливо привабливими. Експерт, заступник директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова вчора зазначила для «Дня», що відсоток прибутків бюджету, спрямований на соціальні цілі, «цілком соціальний», а якщо говорити про ефективність цих витрат, то вона «залишає бажати кращого».
ДО РЕЧІ
Президент банка «НРБ-Україна» В’ячеслав Юткін вважає, що сам факт прийняття бюджету на тлі політичної невизначеності є одним iз важливих стабілізуючих чинників для країни. Разом iз тим він зазначив, що прийняття бюджету — це компромісний крок, і на початку 2005 року окремі його статті може бути переглянуто, оскільки документ був прийнятий без глибокого опрацювання. В. Юткін вважає, що в бюджеті трохи завищено прогноз зростання ВВП, передає Інтерфакс-Україна. При цьому він наголосив, що неминучий спад економіки в першому кварталі 2005 року в зв’язку з політичними подіям у країні. За оцінкою В. Юткіна, перед Верховною Радою наступного року постане потреба збільшення граничного обсягу запозичень на зовнішніх ринках. Експерт також вважає, що в першому півріччі 2005 року банки підвищать вартість кредитів для суб’єктів господарювання на 1,5—2,5 відсоткових пункти в зв’язку із зростанням ставок за депозитами населення.