Втрата Олександра Голубчика для вітчизняного ТБ непоправна
У ніч із суботи на неділю автомобіль «Деу», в якому їхав до Києва генеральний директор телекомпанії «Приват-TV» Олександр Голубчик з телеоператором і водієм, на трасі Харків—Київ неподалік від міста Чутове потрапив в автомобільну аварію. Водій машини та оператор отримали травми, але залишилися живі, а за життя Олександра Євгеновича медики Чутовської районної лікарні боролися більш як добу. У неділю він помер.
Можливо, якби допомога прийшла вчасно, все скінчилося б не так трагічно. Але аварія сталася вночі на слизькій дорозі, потерпілі чекали на допомогу майже дві години.
Олександр Голубчик був відомий як талановитий організатор телебачення. Телекомпанія, яку він очолював, не має свого постійного телеканалу, а працює як продакшн-студія, випускаючи високоякісні передачі. Велику популярність мають «Вітражі» і «Життя серед життя», які охоче купують для демонстрації як місцеві, так і загальнонаціональні телекомпанії.
Журналісти «Дня» звернулися до колег Олександра Голубчика з проханням розповісти про нього.
Аркадій ЖАРОВСЬКИЙ, генеральний директор київської телекомпанії ТЕТ:
— Це був високий професіонал. Створена ним «Приват-TV» стала однією з провідних продакшн-студій України. Нещодавно ми з ним зустрічалися, працювали разом у журі телеконкурсу «Золота хвиля», він справив на мене враження дуже порядної людини, делікатної і надзвичайно об’єктивної в оцінці творчості інших телекомпаній. Дуже, дуже шкода, що він загинув — так рано і так безглуздо.
Відомих тележурналістів Наталію КОНДРАТЮК і Миколу КАНІШЕВСЬКОГО кореспондент «Дня» відшукав по мобільному зв’язку в Харкові, куди вони, залишивши всі свої справи, приїхали з Києва на похорон друга.
Наталія КОНДРАТЮК:
— Він був для мене і другом, і професіоналом — тим взірцем, на який можна рівнятися. Таких людей мало — і в житті, і в нашій професії телевізійника. У нього, мабуть, не могло бути недоброзичливців — через його відвертість, чарівливість, чесність, відданість своїй справі. Його величезна душа могла зігріти всіх, хто з ним зустрічався. Ми стикалися із Сашком не так у роботі, як у житті. Коли мені було щось необхідно, я завжди могла зателефонувати до Харкова і він умів зробити для мене просто дивовижні речі. Не було у нас жодних взаємовідносин — договірних чи інших — а просто дружня допомога. Така взаємовиручка не так часто зустрічається серед людей нашого цеху. «Приват-TV» для Сашка була як власна дитина. Зараз усі її співробітники просто в шоку. Дуже гірко і дуже боляче. Я не можу збагнути законів життя, за якими такі люди йдуть раніше за інших.
Микола КАНІШЕВСЬКИЙ:
— Ми товаришували з Олександром. Щоразу, коли він приїжджав до Києва, а це було раз чи двічі на тиждень, він забігав до мене бодай на кілька хвилин, викурити одну сигарету. Він був дуже мудрою людиною і дуже порядною. Мабуть, найбільшою заслугою Сашка була домашня атмосфера, яку він за п’ять років зумів створити на «Приват-TV». Вони жили однією великою родиною. Своєї ж у Сашка не було. У наш важкий час він зберіг своїх співробітників. І це при тому, що, оскільки компанія не мала свого телеканалу, її ганяли з каналу на канал. А продукція у неї була — дай Боже столичним грандам мати таку! Шкода, що він пішов. Ми ось iз Наталею приїхали попрощатися з ним...
Газета «День» глибоко сумує з приводу безглуздої загибелі любимого багатьма телеглядачами журналіста Олександра Голубчика і висловлює співчуття його друзям і близьким.
