Визнання очевидного

Її читають зовсім різні категорії населення, оскільки, незважаючи на пріоритет церковної тематики, у своїй творчості вона торкається абсолютно різних питань: починаючи від забруднення середовища і закінчуючи найскладнішими біблійними аналогіями з сучасністю. Мабуть, і в тому, і в іншому випадку сполучною ланкою є поняття чистоти. Адже чистота парків прямо залежить від етичної чистоти громадян.

Якою б не була думка Клари Пилипівни — це завжди думка надзвичайно небайдужої людини, яка намагається при цьому бути максимально об’єктивною. За схвильованим тоном її статей відчувається істинно християнська виваженість. І не збавляючи сили свого проникливого погляду на багато які речі, пані Гудзик ніколи не була ханжею чи педантом. В її майстерному текстi завжди можна вловити іронічну усмішку, властиву справжнім мудрецям.

Які б пишномовні слова й компліменти не вимовлялися на її адресу — вони відповідають дійсності. Це знають і в Україні, і у Ватикані, і у багатьох інших країнах, де мешкають її читачі й шанувальники.

Можна додати, що ім’я Клари Гудзик для людей, які мають щастя бути з нею особисто знайомими, — синонім молодості й оптимістичного ставлення до життя. Ми пишаємося, що така людина, яка володіє здатністю дарувати світло, працює поряд з нами. У газеті, назва ( і зміст, звичайно!) якої, як нам здається, дуже відповідає цьому дивовижному дару Клари Пилипівни.

Ще раз вітаємо її з високим званням і разом з читачами чекаємо на її нові, завжди оригінальні й яскраві авторські колонки. Оскільки «Авторська колонка Клари Гудзик» (сьогодні, як завжди, на 8-й стор.)— це вже окремий жанр української журналістики.