Як боротися «з димом»?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20040319/449-7-1.jpg)
Газета «День» вирішила поцікавитися в експертів, що дійсно варто зробити, аби в Україні стали менше курити.
Олександр ГУБЕНКО, головний редактор журналу «Практична психологія та соціальна робота»:
— У боротьбі зі згубною звичкою дуже корисним було б застосування елементів імаготерапії, тобто впливу на свідомість широких верств населення за допомогою наглядно-образного зображення вражених тютюнокурінням органів. Далеко не останню роль в цій справі відіграє телебачення — потрібно не допускати до ефіру епізодів у фільмах, які пропагують куріння.
Ефективним способом в такій боротьбі була б організація у школі навчальних курсів, на яких би звертали увагу на переваги здорового способу життя і прищеплювали підростаючому поколінню відповідні навички. Кинути курити завжди набагато важче, ніж вгамувати бажання розпочати це. Саме тому дуже важливо випереджувати формування потягу до куріння, пропагуючи престижність здорового способу життя. Куріння стало в масовій молодіжній свідомості своєрідним символом дорослішання та мужності. Тому доцільно було б організувати таку соціальну рекламу, в якій би символом мужності була відмова від куріння та інших згубних звичок.
Геннадій АПАНАСЕНКО, доктор медичних наук, професор, голова проблемної комісії Міністерства охорони здоров’я і АМН України «Валеологія»:
— Доцільним було б використати практичні навички американців. Як відомо, вони розглядають курця як людину що стоїть сходинкою нижче вiд iнших. Якщо ви там влаштовуватиметесь на роботу, то у вас обов’язково дізнаються, чи маєте ви цю шкідливу звичку. І, як правило, особа, яка веде здоровий спосіб життя, матиме більше шансів. Подібне заохочення до здорового способу життя, гадаю, допомогло би й українцям. До того ж не завадило б донести до кожного курця інформацію про те, що щорічно від хвороб, спричинених курінням, помирає чотири мільйони осіб, тобто кожен дванадцятий українець. Курці в десять разів частіше хворіють на виразку шлунку й у тринадцять — на серцеві захворювання.
Павло ФРОЛОВ, кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії політичного іміджмейкінга, пропаганди та реклами:
— Активність засобів масової інформації в цих питаннях, без сумніву, матиме позитивний вплив на сьогоднішню ситуацію. Антитютюнові акції теж займали б далеко не останнє місце у вирішенні проблеми. Треба дійсно заборонити куріння в громадських місцях. Думаю, до боротьби зі згубною звичкою варто залучати, в першу чергу, пасивних курців. На жаль, ці люди частіше за все не відстоюють свої права й прирікають організм на постійний вплив виробів з тютюну. Тому пасивних курців треба залучати до безпосередньої активності. Цим самим ми зменшимо вплив тютюнового «змія» на людей.
Світлана БІЛЕЦЬКА, заступник головного державного санітарного лікаря Києва:
— По-перше, необхідно заборонити курити в громадських місцях, особливо там, де є діти. По-друге, реклама тютюнових виробів негативно впливає на ставлення підростаючого покоління до здорового способу життя. А значить, наша задача — повністю припинити пропаганду «диму», а також започаткувати в школах уроки, на яких би в усіх подробицях розповідали, що діється з організмом, коли туди потрапляє нікотин. Уроки можна супроводжувати фільмами, в яких би демонстрували пошкоджені від згубної звички органи. Тоді, напевно, у свідомості дитини назавжди зафіксується відраза до куріння.