Як навчитися виживати не за чужий рахунок?
Перші тижні вітчизняний гандбол живе в умовах довгоочікуваного консенсусу (або принаймні на підступах до нього), який був проголошений позачерговою конференцією ФГУ. Однак чи можна говорити про те, що на зміну недавньому визначенню "Клуби під п`ятою федерації" прийшла цивілізована формула "Федерація для клубів"? Кореспондент "Дня" звернувся із цим запитанням до одного з найбільш радикально налаштованих (мова про сезон - 96/97) тренерів нашої вищої ліги - Леоніда Орнштейна, наставника чоловічої команди "Світлотехнік - Колос" (Бровари):
- Недосконалість відносин "федерація - спорткомітет - клуб" відчувалася, звичайно, не лише в гандболі. Проте в нас це надто боляче "відгукнулося" для збірних. На початку нового міжолімпійського чотириріччя і чоловіча (більшою мірою), і жіноча національні команди випали з головних турнірів світового та континентального рангу. Роздмухувати багаття в цій ситуації означало б остаточно зайти в глухий кут. Йшлося не про миттєве примирення, а про збереження гандболу для подальшої професіональної роботи. Амбіції "маленьких Бонапартів" - це, погодьтеся, не конкуренція серед справжніх "профі".
- ...І через те, як мовилося в старі добрі часи, було вирішено "зміцнити керівництво". Підключили навіть адміністрацію Президента України, урядовців.
- А ви гадаєте, цивільний суд був би ліпшим? Винних уже шукали. А тим часом інші наживалися на гандболі і "при гандболі". Багато тренерів слушно вважає, що замінити Віталія Михайловича Реву на посту президента федерації було б помилкою. Ми якраз не сумніваємося в порядності цієї людини, нехай і заклопотаної саме урядовими проблемами, - він-бо заступник міністра транспорту. Але в гандболі -частка його душі. Нарікання були на адресу апаратників ФГУ. Уже добре, що головою колегії суддів обрано олімпійську чемпіонку Галину Петрівну Захарову. Про таких кажуть: совість спорту.
- Припустімо, арбітрам, схильним до зловживань, дадуть по руках. А, складаючи регламент національної першості, директорат спиратиметься на інтереси команд. Чи в результаті припиняться "розбирання" в гандболі?
- Мабуть, не до кінця, адже існують також двосторонні проблеми клубів. Скажімо, один мій колега б`є на сполох, що його резервістів переманив донецький "Шахтар-Академія". І тут же їхній клуб одверто "вербує" нашого 20-річного розігруючого Олега Великого. Ну, я теж міг би розпродати двоє-троє людей, щоб дати суперконтракт одному класному майстрові "за рахунок третьої команди". Ми ж вирішили для початку повернути з-за кордону суто своїх: Миколу Степанця, Віктора Ящука.
- Для вирішення кадрових питань потрібно, щоб і завтра хтось вийняв гроші зі скарбнички. Напевно, для виду спорту, котрий вилітає з усіх олімпійських відборів, НОК не шукатиме коштів?
- Позаторік, коли не було найменших гарантій гандбольній Україні потрапити до Атланти, Мінмолодьспорт усе одно субсидував певну суму клубам - учасникам єврокубків. Ви маєте рацію в тому розумінні, що гандбол не є в нас індустрією, як в Іспанії, Німеччині і певною мірою в країнах Скандинавії. Немає за моєю спиною таких промислових гігантів, як "Мотор-Січ" або "ZTR" (маю на увазі запорізькі команди). Але й за умов не суперзіркового складу ми завоювали "бронзу". Ви ж розумієте, що бюджет Броварського району відчуває неабиякий дефіцит. Однак сесія райради знайшла можливість частково нас підтримати. Ви скажете, хіба ти не ходиш до директора заводу й до голови облради "Колоса"? Відповім: ходжу. Коли в тому є потреба. Бо знаю, що ні Володимир Зволь, ні Станіслав Блощаненко не забувають про команду. Але ж АТ "Світлотехніка" не бездонна діжка. Між друзями, однодумцями не повинно бути ні заздрощів, ні утриманства. Власною позаспортивною діяльністю прагнемо заробити на пристойне життя для гандболістів основного складу.
