Як не допустити духовної кризи

До свята Стрітення молодіжна комісія Київської архиєпархії та греко-католицька молодь Києва організовували вечорниці. Так у суботу в Музеї Івана Гончара яблуку ніде було впасти: до молодих греко-католиків долучилися молоді православні й навіть ті, які себе не ідентифікують із жодною церквою, представленою в Україні. Забава мала не лише релігійне, а й фольклорне забарвлення. Її лейтмотив — зустріч людини з Богом, зустріч зими з весною, врешті, зустріч хлопця з дівчиною. Фактично, розповідь біблійської історії принесення Ісуса на сороковий день після народження в храм — для посвячення Господу, та оповідки про давні традиції святкування Стрітення (посвячення свічки-громовиці й води, що за своєю цілющістю не поступалася Йорданській) служили своєрідною передмовою до дійства.

А далі в програмі були: народні пісні та танці, виступ лідера гурту «Тінь сонця» Сергія Василюка (прекрасне, дещо рокове виконання українських пісень «Туман яром», «Чорноморець» і авторської «Дівчина з Павлограду»), українська дискотека, солодке частування. І неформальний парад вишиванок...

«Щороку намагаємося влаштовувати подібні вечорниці на Андрія, Старий Новий рік, Стрітення, — говорить голова Молодіжної комісії Київської архієпархії УГКЦ отець Віталій Марцинюк. — Потрібно допомогти молодим людям розвиватися, зростати, реалізовуватися. А без знання своєї культури й укріплення у вірі — це неможливо».

Здалося, що подібні заходи є своєрідним прихистком для молодих людей. Місцем, де можна доторкнутися до справжнього й непроминального... Зрештою, де можна познайомитися з дівчатами та хлопцями — для дружби й навіть створення сім’ї, що важливо у наш час. «Такі зустрічі — велика підтримка в теперішній час, коли Україна переживає кризу, люди байдужіють один до одного, на телеекранах — здебільшого негатив, а треба якось жити далі, — ділиться враженнями Дарина Цяпенко.— Ця думка, що Бог нас не полишив, і те, що будь-яка криза раніше чи пізніше мине — підтримує дух».

Отже, висновок, зроблений із вечорниць, такий: головне — не допустити духовної кризи. Священики кажуть, її перебіг складніший, ніж фінансово-економічної. Людина втрачає віру й надію. А головне — перестає боротися.