Як у директорiв зi сном?

У принципі нічого несподіваного, особливо якщо пам'ятати, що саме Леонід Данилович, будучи вже не прем'єром, але ще й не президентом, очолював УСПП, де згодом його змінив Анатолій Кінах, сьогоднішній глава Спілки. Тому не дивно, що в кулуарах з'їзду тихо згадували торішні чутки про те, що наступним претендентом на прем'єрське крісло цілком може стати А.Кінах. І як не порадіти, читаючи, що серед іншого з'їзд постановив зобов'язати своє керівництво «у разі необхідності направити Президентові України подання щодо кадрових змін у керівництві окремих урядових структур». Леонід Кучма, котрий сидів у центрі президії, кивав головою, ніби підтримуючи бажання промисловців і підприємців (людей, між іншим, безпосередньо знайомих з економічними реаліями) дотягнутися до справжніх важелів впливу. До речі, коли зал, слухаючи про законодавчі ініціативи Леоніда Даниловича (тезисно поданих А.Кінахом) вибухав оплесками, у президії не аплодували двоє — прем'єр Валерій Павлович і голова НБУ Віктор Андрійович...

P.S. На балконі залу, де ввічливо «розмістили» журналістів, також було цікаво. Серед представників пера було чималенько й київського студентства, за зiзнанням сусідки кореспондента «Дня», зібраного тут «добровільно-примусово заради масовості». Особливо не вникаючи в подробиці з'їзду, студенти читали газети й по черзі в бінокль розглядали Леоніда Даниловича, також «рекомендованого» їм як майбутнього президента... Чомусь пригадалося, як років п'ять тому Леонід Данилович розповідав, що сам він особливо не рвався на посаду «номер один», але його дуже про це просили шість директорів-підприємців (прізвища їх досі не відомі). Так ось, у світлі визнання УСПП «масштабів кризових тенденцій», цікаво було б дізнатися як тепер у тих директорів зі сном. Тобто чи не мучить їх совість? До речі, друга «ходка» директорського «ставленика» посилить і їхню вину...